Чим є сьогодні російська держава та її ідеологія? Як складався цей державний лад? Чому путінська Росія перетворилась на тоталітарну систему? Про все це в етері програми «Сьогодні. Ввечері» на «Українському радіо» розповіла історикиня, завідувачка відділу історії України 1920‒30-х рр. Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Лариса Якубова.
Учена зауважила: «Я вважаю рішення Верховної Ради України (про визнання на законодавчому рівні політичного режиму в Росії рашизмом) абсолютно вмотивованим. Можна було це зробити раніше, але краще почекати, коли останні сумніви зникнуть, й ухвалити рішення тоді, коли воно визріло. Що таке фашизм? Це тоталітарний феномен, який існував в Італії у міжвоєнний період під очільництвом Дуче, мав свою ідеологію, державу, свою історію. Цей феномен зрештою помер, ставши надбанням історії. І коли ми кажемо, що рашизм – це фашизм, то начебто приймаємо, що Росією керує Дуче, що він реінкарнував у новій версії, а сучасні росіяни послуговуються ідеологією Муссоліні та мають державний устрій, абсолютно синонімічний устрою Італії міжвоєнних часів. Це абсолютний нонсенс та оксюморон. Забалакування проблеми».
Лариса Якубова також пояснила, звідки бере початок ідеологія рашизму: «Росія в її історичній динаміці не лише є країною, яка має давні традиції авторитаризму, одновладдя, внутрішнього та зовнішнього терору. Нова історична версія тоталітаризму як чинної політичної системи, форми владарювання, тоталітарної ідеології — не перша в історії, це ніби нова стара версія, на цю хворобу Росія хворіє не вперше. Росія є батьківщиною тоталітаризму. Він народився у ХХ столітті спочатку в червоній Росії у версії ленінізму-сталінізму. Вже як реактивна форма на червоний тоталітаризм виник фашизм і нацизм, які існували синхронно. І до речі, синхронно з ними існував і «рускій фашизм», хоча не як державна система, а як знана і продуктивна ідеологія. Найбільше його послідовників з російської політичної еміграції було у США і на території сучасного Китаю — у Маньчжурії. Вонсяцький і Радзієвський — ключові фігури, лідери цих російських фашистів. Усі внутрішні складові тих ідеологій, які стали основою пізніших тоталітарних систем як державних утворень, були доволі специфічною відповіддю світу на соціалістичні та комуністичні рухи. Це було бажання зупинити червону загрозу на корінні. Усі тоталітарні системи — це антитеза революції».
Ознайомитися з аудіозаписом
інтерв’юДжерело: Інститут історії України НАН України