Перегляд новини

Вийшов друком 5-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (вересень–жовтень) за 2024 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом із Головною астрономічною обсерваторією (ГАО) НАН України.

На початку випуску головний редактор журналу академік НАН України Ярослав Яцків ділиться думками про долю України: «УКРАЇНА БУЛА, Є Й БУДЕ!».

Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАН України, м. Київ) у статті «РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ВІЙНА» доходить висновку, що російсько-українське протистояння в дореволюційні, радянські і пострадянські часи нині набуло відкритого вигляду екзистенційної війни. Протистояння дійшло апогею у вигляді «гібридної» війни від 2014 року і повномасштабної агресії від лютого 2022 року. Стало зрозумілим, що ця війна спрямована Росією на ліквідацію української незалежності, спотворення національної ідентичності українців, заперечення їхнього права на існування, практично на їхнє фізичне і ментальне знищення.

Марія Лобанова та Наталія Калашнікова (Одеський археологічний музей НАН України м. Одеса ) розповідають про «ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ НАН УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ». Війна впливає на стан археологічної спадщини в Україні та в Одеській області зокрема. Більшість проєктів, що відбувалися до війни, нині заморожені, а пам’ятки у зоні бойових дій та на всій території України руйнуються. Дізнайтеся, як діє Одеський археологічний музей, щоб зберегти власні колекції.

«МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АРХЕОЛОГІЯ, МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ»: ЯК ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ФОРМУЮТЬ НОВІ ПІДХОДИ» – інформація від аспірантки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександри Іванової (м. Київ). Цього разу конференція, яка відбувається кожні п’ять років, мала подвійний ювілей. Вона була присвячена 80-річчю кафедри археології та музеєзнавства і 190-річчю Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка. Але, попри святковий привід, у цьому році виповнилось і 10 років від початку вторгнення рф в Україну. Саме це і визначило головну проблематику конференції та було основним лейтмотивом кожної з її тематичних секцій.

Карітас Ольштинсько-Ґданської єпapxії УГКЦ від самого початку повномасштабного російського вторгнення активно долучився до допомоги постраждалим від війни. На шпальтах «Світогляду» дивіться дані про «НАЙВАЖЛИВІШІ ЗАХОДИ КАРІТАСУ ОЛЬШТИНСЬКО-ҐДАНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УKPAІHCЬKOЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ ВІД ПОЧАТКУ АГРЕСІЇ».

Делегація Німецького електронного синхротрону Deutsche Elektronen-Synchrotron (DESY) 1–2 жовтня 2024 року відвідала Київ. Про зустрічі делегації DESY з українськими вченими і студентами та про напрями співпраці з установами НАН України розповідають у статті «ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ DESY В КИЇВ» студентка 1-го курсу магістратури фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олена Пастовень (м. Київ) та член-кореспондент НАН України Ірина Вавилова (ГАО НАН України, м. Київ.)

Часом наукова «атмосфера» знаходиться у стані підвищеної уваги до певних суто наукових проблем – вважає академік НАН України Вадим Локтєв (Відділення фізики і астрономії НАН України, м. Київ), і виносить на суд читачів питання: «ЧИ СПРИЯЄ НАУЦІ НАДМІРНЕ ПОЖВАВЛЕННЯ НАВКОЛО НАУКОВИХ ПОДІЙ?»

Далі увазі читачів представлені «НОБЕЛІВСЬКІ ЛАУРЕАТИ 2024 РОКУ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ Й ФІЗІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ, ХІМІЇ».

До 125-річчя з часу створення Міжнародної служби широт академік НАН України Ярослав Яцків (Головна астрономічна обсерваторія НАН України, м. Київ) пропонує цікавий матеріал «З ІСТОРІЇ ВІДКРИТТЯ РУХУ ПОЛЮСІВ ЗЕМЛІ».

Богдан-Ігор Антонич – один із найзагадковіших українських письменників початку ХХ століття. Філософ-модерніст, язичник і християнин у поезії Антонич був заборонений у радянській час як аполітичний поет-містик. Кандидат філологічних наук Олеся Пономаренко (Національний музей Тараса Шевченка, м. Київ) до 115-річчя від дня народження поета досліджує «СВІТ ЛЕМКІВСЬКОГО ПОЕТА БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА» і порівнює  «СУГОЛОССЯ МОТИВІВ ПОЕТА БОГДАНА-ІГОРА АНТОНИЧА ТА ХУДОЖНИКА ОЛЕКСІЯ ПОТАПЕНКА». Картини Потапенка представлені з виставки у Національному музеї Тараса Шевченка.

Ім’я видатного вченого, патріота, гуманіста Володимира Науменка було надовго вилучено з пам’яті – немає жодного слова про нього ні в Українській радянській енциклопедії (УРЕ), ні в інших довідниках. Доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський разом із Оленою Полевецькою (Інститут фізики НАН України, м. Київ) підготували статтю про життя і творчість видатного культурного діяча кінця ХІХ – початку ХХ ст.: «ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО – МІНІСТР ОСВІТИ В УРЯДІ СКОРОПАДСЬКОГО».

«ПОЛТАВЩИНА: ВІДОМІ ПОСТАТІ. ІВАН СТЕШЕНКО – ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ». Академік НАН України Ярослав Яцків знайомить читачів з книгою «Іван Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування» (упорядник та автор біографічного нарису про І. Стешенка – Г.В. Титаренко, післямова Г.А. Александрової. Полтава, 2013, 628 с.). Видання приурочене до 150-річчя від дня народження Івана Стешенка – визначного організатора української національної школи, першого міністра освіти незалежної України в Уряді Центральної Ради.

«ЮВІЛЕЙ». Івану Олексійовичу Дичку, колишньому працівникові Полтавської гравіметричної обсерваторії виповнилось 90 років. Брат ювіляра Григорій Дичко, рідні, друзі і знайомі щиро вітають його з ювілеєм. Лист-привітання «ІВАН ДИЧКО. ГЕОФІЗИК-ПОЕТ» надіслала до редакції журналу «Світогляд» Інда Глаголєва (ГАО НАН України, м. Київ).

Кандидат філологічних наук Костянтин Буркут (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) здійснив «ПОДОРОЖ НА ЗАХІДНУ КІРОВОГРАДЩИНУ» і ділиться враженнями про Пречистенську дерев’яну церкву у селі Ятрань.

Про «ДЕРЕВ’ЯНІ ХРАМИ УКРАЇНИ: ШЕДЕВРИ НАРОДНИХ ЗОДЧИХ» пише мистецтвознавиця Олена Шапіро (м. Київ). Українська сакральна архітектура за часів масового більшовицького атеїзму безжалісно знищувалася, тому актуальним стає питання збереження хоча б залишків нашої спадщини. А внаслідок широкомасштабного російського вторгнення за період від 24.02.2021 до 24.08.2024 за даними проєкту «Релігія в огні» було зруйновано більше 350-ти православних храмів. Дерев’яні храми, зведені із легкозаймистого матеріалу, дуже вразливі. Відновити постраждалі автентичні споруди буде вкрай складно. Однією з головних умов процесу відродження святинь є мирний стан країни.

Мистець Микола Дьомін (м. Київ) у есе «ТВОРЧИЙ І ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПЕТРА СОБКА» розповідає про нашого сучасника, волинського художника, подвижника національної художньої культури.

Кандидат геологічних наук Анна Радченко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) презентує науково-популярний альбом-каталог «Крихка спадщина. Архітектурний модернізм українського Півдня та Сходу: кінець 1950 – 1980-ті» (Дніпро: Герда, 2023. 304 с.). Упорядником і редактором цього двомовного (тексти розміщено паралельно українською та англійською мовами) видання став Павло Кравчук, залучивши до співпраці багатьох фахівців: архітекторів, інженерів, істориків, археологів, краєзнавців.

Кандидат фізико-математичних наук Лідія Свачій (ГАО НАН України, м. Київ) повідомляє про нове видання до ювілею ГАО НАН України: «Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України: від ідеї створення до міжнародного визнання» (К.: Наукова думка, 2024, 528 с.).

Книга «Є люди, як зорі» вийшла друком цього року у Дніпровському видавництві «Журфонд». Це спогади про Володимира Платонова, українського журналіста, письменника, історіографа ракетобудування і космонавтики, сценариста, фотографа, художника, багаторічного члена редколегії журналу «Світогляд». У книзі більше двадцяти авторів – про Володимира Платонова згадують колеги, рідні, друзі, співробітники.

«Священик родом з міста Рогатина Ігор Кутний любить читати твори української літературної класики і на основі прочитаного – художнього і біографічного компонентів – укладає літературні кросворди», – зазначає Євген Баран (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) у замітці «ЛІТЕРАТУРНИЙ КРОСВОРД ЯК РІЗНОВИД ПІЗНАВАЛЬНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГРИ». У номері вміщені два кросворди отця Ігоря, присвячені темі «Василь Стефаник».

Контакти:

Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net

Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601

Телефон: (044) 239-63-87

За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»