Перегляд новини

Як та чому «вмирають» перли й бірюза? Де в Україні є родовища дорогоцінних каменів та до чого тут ракетна промисловість? Який дорогоцінний матеріал родом із сучасного Афганістану знайшли в гробниці Тутанхамона? Які існують імітації коштовних каменів та чому на них є попит? Про все це та багато іншого розповів в ефірі науково-популярного подкасту «Головна обсерваторія» молодший науковий співробітник відділу геології Національного науково-природничого музею НАН України Євген Науменко.

Науковець розповів, що, наприклад, алмази, (які в умілих руках перетворюються на діаманти) зустрічаються в природі дуже часто, якщо порівнювати з більшістю інших дорогоцінних каменів. Але дивним чином це не робить їх дешевими і доступними. З іншого боку, є такий дорогоцінний мінерал, як танзаніт. В усьому світі його добувають в одному єдиному родовищі (у Танзанії). Але це не робить його захмарно дорогим.

Євген Науменко також пояснив чому взагалі мінерали стають дорогоцінними: впереважній більшості випадків для цього є цілком об'єктивні фізичні та хімічні властивості, які можна виміряти спеціальними інструментами, зокрема, блиск і твердість. Остання вимірюється за відомою шкалою Мооса, де «1» – це тальк, а «10» – це алмаз. Всі інші мінерали – дорогоцінні вони чи ні, розташовані десь між ними. Але різниця між «9» і «10» у цій шкалі – незрівнянно більша, ніж між «1» та «2».

Деякі штучні камені у промислових масштабах виробляються вже понад сто років. Такий прогрес в цій галузі зумовлений тим, що дорогоцінні мінерали використовуються не лише в ювелірній справі, але й у техніці. Причому, йдеться не тільки про алмази з їхньою винятковою твердістю.

Джерело: науково-популярний подкаст «Головна обсерваторія»