Другий рік поспіль Національна академія наук України разом з усією країною працює в умовах воєнного стану. Про підсумки 2023 року та плани на майбутнє, її очільник академік Анатолій Загородній розповів в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» (автор – академік Володимир Семиноженко) для YouTube-каналу НАН України.
Він зазначив, що 2023 рік не був легший за попередній. Через ракетні обстріли науковці змушені були працювати при постійних повітряних тривогах, без належного забезпечення електрикою і теплом. Ще більше було скорочене базове фінансування. Академічні установи продовжували зазнавати пошкоджень і руйнувань, втрати високовартісного наукового обладнання внаслідок масових ракетних ударів.
Але і в цих умовах науковці Академії продовжували працювати та отримувати результати світового рівня. Як приклад, Президент НАН України назвав успіхи науковців, які беруть участь у підготовці та здійсненні експериментів на Великому адронному колайдері, спостереженнях на космічних телескопах Габбл, TЕSS та імені Джеймса Вебба. Не дивлячись на сильні пошкодження, продовжується наукова діяльність на радіотелескопах УТР-2 та ГУРТ. Матеріалознавці вперше синтезували кристали з p-типом електропровідності, які є надзвичайно перспективними для використання у оптоелектроніці та нелінійній оптиці, а також в якості матеріалів для тонкоплівкових сонячних елементів і каталізаторів розщеплення води. Вченими-хіміками синтезовано нові речовини та матеріали для забезпечення потреб енергетики, хімічної промисловості, захисту довкілля тощо. Генетики запропонували нові екстра-посухостійкі високоврожайні сорти озимих зернових культур. Вони можуть замінити кормову кукурудзу в південних регіонах України, яка протягом останніх років не вирощується в цих місцевостях через критичну посуху. Соціогуманітарії проводили демографічні дослідження, дослідження соціального стану суспільства. Виходили друком чергові томи великих енциклопедичних видань.
Щодо найбільш вагомих результатів практичного впровадження розробок Анатолій Загородній назвав новітні електронно-променеві технології, які застосовуються в енергетиці, ракето- талітакобудуванні, медицині; модифіковану біоактивну кераміку, яку вперше успішно використано для відновлення втрачених великих фрагментів кінцівок у бійців після вогнепальних поранень; спеціальні поліуретанові композити, які використовуються для зміцнення ґрунтів, оболонок тунелів, гідроізоляції у метрополітені. Соціогуманітарії беруть участь у створенні цифрових інтелектуальних мовно-інформаційних систем та баз знань щодо систем озброєння та військової техніки, боєприпасів, заборонених Женевською конвенцією до використання, військових країни-агресора, які скоїли злочини на території України (база містить понад 70000 персоналій російських військовослужбовців).
Очільник Академії також відзначив що, не дивлячись на складний воєнний час, в НТК «Інститут монокристалів» вдалося відкрити нову лабораторію з найсучаснішим обладнанням для проведення комплексних мікробіологічних та молекулярно-генетичних досліджень. Він зазначив і те, що вже проходять випробовування розроблені в Харківському фізико-технічному інституті нові елементи системи управління і захисту водо-водяних реакторів.
Окремо Анатолій Загородній зупинився і на роботах академічних установ для безпеки та оборони нашої держави, розповів про співпрацю з міжнародними партнерами.
Також під час інтерв’ю Президент НАН України окреслив бачення Академії щодо реформування наукової сфери. Він, зокрема, наголосив, що Академія ніколи не заперечувала необхідність такого реформування, втім реформи мають бути прозорі, зрозумілі, виважені та крок за кроком реалізовані.
Насамкінець академік Анатолій Загородній виокремив головні завдання для Академії на найближче майбутнє. Це, зокрема, дослідження в інтересах безпеки і оборони, економічного високотехнологічного поступу у воєнний та повоєнний періоди, а також розвиток квантових технологій та штучного інтелекту.