21 березня 2024 року на заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія) Україна представила Європейській Комісії проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК), участь у розробленні якого взяли всі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України. Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України теж долучилися до цього зібрання.

Під час підготовки НПЕК фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції (зокрема, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) і Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко відому на національному і міжнародному рівнях. Її створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі. Модель визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory).

Зустріч «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» 21 березня 2024 року відбулася за участі єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон і першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко (онлайн). Проєкт НПЕК представили заступник Міністра економіки України Олексій Соболев, заступник Міністра енергетики України Світлана Гринчук і президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Від Інституту економіки та прогнозування НАН України на заході були присутні завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук.

Кандидат технічних наук Олександр Дячук на презентації проєкту Національного плану з енергетики та клімату

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Нагадаємо, першу версію проєкту НПЕК Україна представила у грудні 2023 року на конференції ООН зі зміни клімату COP28 в Об’єднаних Арабських Еміратах. 14 лютого 2024 року Міністерство економіки оприлюднило проєкт НПЕК для широкого обговорення. Запрошуючи до обговорення тексту проєкту, заступник Міністра економіки України Олексій Соболевнаголосив,що Національний план з енергетики та клімату України є стратегічним документом, спрямованим на узгодження енергетичної та кліматичної політики для забезпечення сталого розвитку й відновлення економіки України. За його словами, розроблення подібних документів – це вимога до всіх країн – членів ЄС і договірних сторін Енергетичного співтовариства, а не лише до України. Як зазначив урядовець, розроблення НПЕК і його подальша реалізація є одним із важливих завдань для набуття Україною членства в Європейському Союзі, а його виконання стане фундаментом для «зеленого переходу» і відкриє для українців значні бізнес-можливості, зокрема в енергетичному секторі, переробній промисловості, виробництві зеленої сталі та інших галузях.

Середцілей декарбонізаціїу Національному плані з енергетики та клімату України:

скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року (це збігається з амбітною метою, заявленою в Оновленому національно визначеному внеску України до Паризької Угоди НВВ2);
досягнення кліматичної нейтральності енергосектору до 2050 року та всієї економіки до 2060 року;
виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року;
скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року;
досягнення частки відновлюваних джерел енергії у структурі загального кінцевого енергоспоживання на рівні 27% у 2030 році (2020 року цей показник становив 9%);
досягнення частки відновлюваних джерел енергії у загальному виробництві електроенергії на рівні 25% до 2030 року;
досягнення частки альтернативних джерел енергії (відновлюваних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів) у виробництві теплової енергії на рівні 30% у 2025 році та 40%у 2035 році;
збільшення рівня застосування альтернативних видів палива (біопалива чи його сумішей із традиційним паливом) і електроенергії (виробленої як з традиційних, так і з відновлюваних джерел) у транспортному секторі до 50% до 2030 року.