19 квітня 2024 року Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України провів у Національному центрі «Український дім» форум «Повоєнне відродження України: роль та значення ветеранської політики», присвячений аналізові наукових напрацювань питань ветеранської політики та налагодженню комунікації щодо їхнього використання різними органами державної влади (у законодавчій діяльності, під час розроблення функціональних алгоритмів органами виконавчої влади, громадським сектором), а також опрацюванню проблем використання неоціненного досвіду ветеранів в умовах війни й інтеграції ветеранів до цивільного життя, оновлення системи правового, економічного та соціального захисту ветеранів, формування стратегії залучення ветеранів у повоєнне відновлення України. Партнерами заходу стали Міністерство у справах ветеранів України, громадська організація «Трибуна жінки» та видавництво «Юридична практика». До форуму долучилися представники українських наукових установ і закладів вищої освіти, державних інституцій (зокрема, Верховної Ради України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України та Генерального Штабу Збройних Сил України, Верховного Суду України, Офісу Президента України), громадських організацій, медіа.

Із вітальним словом до учасників зібрання звернувся директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук (НАПрН) України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк. Він підкреслив, що очолювана ним наукова установа є флагманом української юридичної науки. Цьогоріч Інститутові виповнюється 75 років, і він долучений до всіх актуальних процесів у національній правовій царині, здійснює наукові дослідження й науково-правові експертизи тощо. За словами Олександра Скрипнюка, питання ветеранської політики мають загальнонаціональне, загальнодержавне значення, а до розв’язання проблем ветеранів слід залучати всі державні ресурси, зокрема й потенціал Національної академії наук України. Учений повідомив, що за підсумками форуму буде напрацьовано актуальні пропозиції, опубліковано наукові статті, надіслано інформаційні листи до профільних органів державної влади із положеннями, які можна використати як у законодавчій, так і у правореалізаційній роботі. Як зауважив Олександр Скрипнюк, основу суспільного договору з будь-якого питання, зокрема і щодо ветеранської політики, становлять державницька ідея та правова культура суспільства. У цьому контексті особливої ваги, на його думку, набуває комунікація науковців із суспільством під час оновлення змісту суспільного договору задля усвідомлення ролі ветеранів у суспільному та державному житті. Науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України підтримують постійний діалог із громадянським суспільством і модерують суспільний діалог зі значущих правових питань.

Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк

Учасників форуму привітав також заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько. Він наголосив, що серед пріоритетів Уряду – ветеранська політика, котра ґрунтується на тезі, що суспільство і держава зобов’язані героям, які захищають свободу та незалежність України. Сучасна візія національної ветеранської політики: «Ветеран – Захисник України, воїн відновлення». Нині тривають широкі суспільні обговорення навколо змістовного оновлення ветеранської політики, відмови від формальних пільг для ветеранів, підготовки та впровадження ефективних механізмів реалізації пільг. За словами урядовця, Міністерство спрямовує зусилля на модерацію суспільного діалогу та правореалізаційних проєктів, де засади ветеранської політики ґрунтуються на шанобливому ставленні до ветеранів, усвідомленні їхньої вагомої ролі в суспільному і державному житті.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько

Заступниця директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко окреслила тематику експертного обговорення в межах першої панелі форуму «Ветерани та громадянське суспільство: шляхи і методи взаємодії», яке вона модерувала. Як відзначила науковиця, суспільний договір формується не штучно, а досвідом життя людей, правовою культурою, наукою, традиціями, у діалозі конкретного суспільства. В Україні суспільний договір поваги до воїнства та ветеранів має понад тисячолітню історію, і це унікальна перевага, якою ми часто нехтуємо. На відміну від нашого ворога, який у своїй державній візії протягом XII–XVII століть копіював варварські ординські практики тогочасних «східних держав», у XVIII–XIX століттях намагався наслідувати ідеологію, культуру й державницькі реформи тогочасних європейських держав, але так невдало, що тепер оголосив усе західне злом і знову шукає орієнтирів і патернів поведінки у XII–XIII століттях. Діючи в інтересах не суспільства, не розвитку науки та правової культури, не формування державницької візії та модерації суспільного діалогу, а тоталітарної влади, носії наукових знань, національні наукові інституції перетворюються на пропагандистів і втрачають свою суспільну користь, певна Наталія Оніщенко. Проте, на її думку, ресурс таких режимів є вичерпним і ординські практики не здатен підважити демократичну та правову Українську державу.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько вказав на актуальні питання у підготовці пропозицій до законодавства про статус ветеранів війни, які слід посилити історико-правовими та теоретико-правовими науковими положеннями, а також на важливість комунікації науковців із суспільством під час оновлення змісту суспільного договору задля усвідомлення ролі ветеранів у суспільному й державному житті.

Наукова консультантка департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду України доктор юридичних наук Марина Булкат нагадала, що Україна у своїй ґенезі має середньовічну європейську імперію – Київську Русь, а також Гетьманську державу (Гетьманщину), Українську Народну Республіку, Гетьманат (Українську державу) й інші державні форми, а суспільні традиції поваги до воїнства домінують у нашій державницькій ідеї, доктрині, суспільному договорі. Вона відзначила тривалу історію нормотворчих практик українських ветеранських гарантій. До прикладу, «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (їх іще називають «Конституцією Пилипа Орлика») від 1710 року окремо передбачали соціальні гарантії для військових (стаття 10) і їхніх родин (стаття 11). Ці положення – ідеологічна основа профільної законодавчої діяльності та практики з понад 300-літньою історією. Рецепт оновлення змісту суспільного договору щодо усвідомлення ролі ветеранів у суспільному і державному житті полягає не у винайденні нового, а у популяризації української історії та законодавчих практик, продовженні й посиленні наукової модерації суспільного діалогу, вважає фахівчиня.

Окреслюючи засадничі спрямування окремих проєктів ветеранської політики, керівник управління з питань помилування Офісу Президента України Дмитро Журавльов наголосив на використанні та популяризації наукового складника під час консультацій із ветеранською спільнотою. За його словами, попри численні геноцидні практики, спотворення історії та нищення національної пам’яті, науковій спільноті та громадянському суспільству вдавалося розвивати українські державні ідеали навіть під час тривалого російського імперського панування, зокрема у період радянської окупації, і на цей розвиток має спиратися сучасна Українська держава. Крім того, посадовець поінформував про ініціативи, підготовлені Офісом Президента України спільно з органами державної влади у межах оновлення змісту ветеранської політики.

Головний консультант Координаційного центру забезпечення взаємодії Офісу Президента України з Кабінетом Міністрів України Ельзара Шукурджиєва розповіла про результати моніторингу працівниками Офісу стану правореалізації деяких проєктів у сфері ветеранської політики і наголосила на необхідності об’єднання зусиль різних інституцій за цим напрямом роботи.

Учасниця Ради родин загиблих Донецької області, військовослужбовиця Ольга Воїн повідомила про практичні проблеми у сфері суспільного сприйняття українського воїнства, з якими стикаються військовослужбовці, ветерани та їхні родини. За її словами, ці проблеми потребують якнайшвидшого наукового опрацювання, а підхід законодавчих і правореалізаційних органів до їх розв’язання має бути виваженим.

Результати роботи першої панелі узагальнила її модераторка академік НАПрН України Наталія Оніщенко. Зокрема, учасники обговорення сформулювали актуальні питання ветеранської політики, які необхідно посилити використанням наукових положень, і погодилися, що вкрай потрібна стійка комунікація всіх органів державної влади у сфері ветеранської політики. Йшлося, серед іншого, про започаткування додаткових шляхів співпраці на базі Міністерства у справах ветеранів України й Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

Модераторка другої панелі форуму «Програми фізичної, психологічної реабілітації та протезування ветеранів: основні підходи», членкиня Секретаріату Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Інна Силантьєва окреслила основні напрями для наукового опрацювання в межах цієї панелі.

Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва поінформувала про постійну комунікацію з військовослужбовцями та представниками ветеранської спільноти під час законодавчої роботи над профільними питаннями і зазначила, що ветеранська політика має бути наскрізною в усіх сферах державного регулювання, а особливістю реалізації законодавчих положень – індивідуальний підхід, спрямованість на потреби і запити ветеранів.

Перший заступник керівника Офісу радників Міністра у справах ветеранів України, член Правління Громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів України підполковник медичної служби Ігор Щербаков наголосив на необхідності постійного моніторингу реалізації державних проєктів у регіонах, комунікації представників влади та профільних громадських інституцій із військовослужбовцями у місцях їхньої служби, активного обговорення практичних аспектів законодавчих ініціатив із військовослужбовцями та їхніми родинами.

Декан факультету здоров’я, фізичного виховання та туризму Національного університету фізичного виховання і спорту України доктор наук з фізичного виховання, професор Оксана Марченко розповіла про розроблені на базі цього вишу навчальні програми та методики підготовки фахівців для роботи з ветеранами, їхньої інтеграції у суспільство.

Професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика доктор медичних наук Ольга Горбунова зосередилася на стані впровадження медичних проєктів у сфері ветеранської політики та підготовці профільних фахівців для роботи з ветеранами на базі цього закладу вищої освіти.

Медичний директор багатопрофільної лікарні «Клініка Святого Миколая», співвласник центру протезування «Сміливий крок» (Запоріжжя) доктор медичних наук, професор Костянтин Милиця поінформував про стан впровадження медичних програм на регіональному рівні й актуальні питання, що потребують вирішення.

По тому модераторка Інна Силантьєва узагальнила результати роботи другої панелі форуму. Зокрема, з’ясовано, що методологія законопроєктної роботи і реалізації програм фізичної, психологічної реабілітації та протезування ветеранів на всіх етапах передбачає не лише опрацювання пропозицій та аналітики профільних державних органів, а й стійку комунікацію з військовослужбовцями і представниками ветеранської спільноти, індивідуальний підхід до кожного ветерана і кожної ветеранки. З огляду на це, важливого значення набуває діалог законодавців, інститутів громадянського суспільства, реалізаторів державних програм «на місцях» і профільних освітніх закладів, які готують фахівців для роботи з ветеранами. Учасники обговорення підтвердили стійку комунікацію між представниками всіх етапів підготовки й реалізації ветеранських програм та окреслили нові напрями співпраці. Це сприятиме оперативному розв’язанню практичних проблем, задоволенню індивідуальних запитів усіх ветеранів.

Доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук Леся Малюга і старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України кандидат юридичних наук Олег Богініч модерували третю панель форуму «Правовий статус та механізм захисту прав ветеранів», під час якої учасники заходу розглядали тривалий шлях становлення національного законодавства у сфері соціального забезпечення ветеранів у період після відновлення незалежності України.

Завідувачка кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного авіаційного університету кандидат юридичних наук Олена Макеєва зосередилася на структурі й особливостях правового статусу ветеранів, окреслила національні та міжнародні механізми захисту прав ветеранів, висловила пропозиції щодо вдосконалення законодавства про правовий статус ветеранів і членів їхніх родин.

Президент Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів» Віктор Сердюк розповів про механізми захисту прав ветеранів, а також проблеми, над розв’язанням яких слід працювати надалі.

Запропоновані положення підтримав начальник відділу прав ветеранів Управління додержання прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Дятел, зауваживши, що додержання прав військовослужбовців і ветеранів моніторять постійно.

Пропозиціями щодо заповнення прогалин чинного регулювання поділилися проректор з освітнього процесу та роботи з ветеранами Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії (Запоріжжя) доктор соціологічних наук, професор Елліна Позднякова-Кирбятьєва та начальниця управління у справах ветеранів, заступниця директора департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації Дар’я Мазур.

До обговорення долучилася заступниця голови колегії «Адвокатської дорадчої групи» Олена Сторожук. Ця громадська організація має досвід представництва потерпілих і їхніх родин під час Революції Гідності, а також захисту ветеранів.

Важливі зауваги до проєктів оновлення законодавчого регулювання у сфері ветеранської політики висловила і головний консультант управління юридичного забезпечення Державного управління справами Марина Марчук.

Результати роботи третьої панелі форуму узагальнив її співмодератор кандидат юридичних наук Олег Богініч. Зокрема, учасники обговорення ґрунтовно проаналізували специфіку становлення українського законодавства у сфері соціального забезпечення ветеранів і особливості законодавчого регулювання статусу ветеранів, а також окреслили проблемні питання. Пропозиції щодо законодавчо врегульованих механізмів захисту прав ветеранів, напрацьовані за підсумками форуму, організатори узагальнять і надішлють до профільних органів задля використання цих положень у нормопроєктній роботі.

Онлайнові учасники форуму

Модераторки панелей форуму –

заступниця директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко (праворуч) і членкиня Секретаріату Громадської Ради при комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Інна Силантьєва