8 липня 2024 року видання «The Guardian» оприлюднило відкритий лист «НАТО не має запрошувати Україну до членства», що його підписали деякі представники західних дослідницьких інституцій. Ці гуманістично налаштовані вчені одягли рожеві окуляри і переконують, ніби членство у Північноатлантичному альянсі не зможе запобігти майбутнім російським вторгненням до України. На їхню думку, саме незапрошення України до НАТО здатне припинити ескалацію та уникнути третьої світової війни. Ця безапеляційна і необґрунтована заява видається особливо цинічною на тлі чергової масованої російської ракетної атаки на Київ, Дніпро, Кривий Ріг і Покровськ, від якої того ж дня – 8 липня – загинуло близько 50 людей і майже дві сотні дістали поранення. Як вважають фахівці, росіяни свідомо й умисно цілили, зокрема і в медичні заклади, один з яких – велика дитяча лікарня в українській столиці.
Росія переконливо і послідовно доводить усьому світові, що не лише незацікавлена у мирі, а й готова на будь-яку жорстокість, аби досягти своєї мети. А ця мета, нагадаємо тим, хто забув або не бажає бачити очевидного, полягає у цілковитому знищенні української державності, вигнанні, переслідуванні, вбивстві чи русифікації кожного, хто ідентифікує себе як українець. Росія вустами своїх офіційних представників (чимало з яких, щоправда, вже втратили легітимність) називає це «остаточним вирішенням українського питання». Тобто, не соромлячись, перефразовує нацистське гасло про «остаточне вирішення єврейського питання». Попри те, що весь цивілізований світ уже давно засудив злочини нацистів не лише морально, а й у правовому полі. На жаль, цей факт не збентежив підписантів, які претендують на статус інтелектуалів.
У 1990-х роках наша держава добровільно відмовилася від ядерної зброї та іншої зброї масового знищення, оголосила себе нейтральною і миролюбною, ніколи не зазіхала на суверенітет і територіальну цілісність інших країн. Але ми не можемо дозволити собі бути слабкими поруч із Росією, яка нині знову переживає рецидив своїх тоталітарних традицій, і маємо право на самозахист, яким користуватимемося так, як вважатимемо за доцільне та найвідповідніше до своїх національних інтересів. Бо як свідчить історія Другої світової війни, спричинених нею десятків мільйонів жертв можна було б уникнути, якби демократичні країни об’єднали свої зусилля і не дозволили б Гітлерові окупувати Чехословаччину й Австрію, а не провадили щодо нього натомість політику вмиротворення. Запобігти війні здатна лише демонстрація потенційному супротивникові своєї готовності та здатності боротися.
Преамбула Північноатлантичного договору засвідчує рішучий намір учасників Альянсу захищати цивілізацію, основою якої є принципи демократії, свободи особистості й верховенства права. Існування західної цивілізації та її принципи сьогодні найбільш під загрозою від часів завершення Другої світової війни. І призвідець цієї загрози – Росія, котра розв’язала війну на Європейському континенті. Безперервні удари окупаційних військ по цивільній інфраструктурі, терористичні атаки проти мирного населення, вбивства жінок і дітей – це далеко не повний перелік злочинів країни, для протистояння якій 75 років тому й було створено НАТО.
Торік до Альянсу приєдналася Фінляндія, яка вимушено була нейтральною від часів Другої світової війни. Цьогоріч членом НАТО стала Швеція після 200 років нейтралітету. Переглянути підходи до власного захисту їх спонукало саме російське вторгнення в Україну. У минулому обидві ці країни теж зазнавали російських військових нападів і бачать в Альянсі єдиний шлях до власної безпеки. Що ж на такий крок відповіла Росія? Нічого. Вона чудово усвідомлює безперспективність нападу на країни НАТО, тому беззаперечно прийняла збільшення спільних кордонів з Альянсом, швидко забувши свої попередні застороги. Сьогодні роль східного форпосту північноатлантичної спільноти перебрала на себе Україна. Саме її рішучість у відстоюванні демократичних прав і свобод не дозволила Росії диктувати свої правила вільній Європі.
Рішучіша позиція союзників у 2014 році дала б змогу уникнути реального конфлікту і сотень тисяч людських жертв. Рішуча позиція Альянсу сьогодні дасть змогу уникнути великих конфліктів у майбутньому. Всі світові тоталітарні режими, які намагаються погрозами диктувати вільному світу свої умови, мусять усвідомити, що демократія має інституції, здатні її захистити. А долучення України до таких інституцій забезпечить стійкий мир у Європі для майбутніх поколінь.
США та їхні європейські союзники мають виявити рішучість у своїх намірах захистити декларовані цивілізаційні цінності. І найкращий прояв такої рішучості – запросити Україну до членства у НАТО.
Лише тоді перестануть гинути українські діти, яких західні вчені не можуть розгледіти крізь свої рожеві окуляри.