Улітку вчені сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач сектору кандидат економічних наук Роман Подолець, провідний науковий співробітник кандидат технічних наук Олександр Дячук, провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Галина Трипольська і молодший науковий співробітник Андрій Семенюк – узяли участь у Спільному навчальному курсі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) й Аргонської національної лабораторії США з ідентифікації життєздатних шляхів сталого розвитку за допомогою інструментів моделювання енергетичних систем. До курсу, який тривав 12–23 серпня 2024 року в Лемонті (штат Іллінойс, США) за підтримки Уряду Сполучених Штатів Америки, МАГАТЕ й ініціативи “Net Zero World”, долучилося загалом 28 учасників із 11 країн. Перший етап курсу відбувся торік – і теж за участі науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Учасники цьогорічного етапу міжнародного навчального курсу

Навчальний курс присвячувався визначенню раціональних шляхів сталого розвитку за допомогою інструментарію для моделювання енергетичної системи – моделей TIMES, GCAM і MESSAGE. У світі їх широко використовують для аналізу шляхів трансформації та декарбонізації енергетичного сектору.

Українські фахівці активно застосовують моделі TIMES, готуючи стратегічні державні документи, зокрема Національний план з енергетики та клімату України, Енергетичну стратегію України на період до 2050 року й інші. Модель GCAM адаптовано для України за участі працівників Інституту економіки та прогнозування НАН України, а для розроблення української моделі MESSAGE науковці консультували фахівців Акціонерного товариства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».

Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває модель TIMES-Україна у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) і Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory) в межах ініціативи “Net Zero World”. Завдяки цій співпраці та за додаткової підтримки Фонду Гайнріха Бьолля в грудні 2023 року на Конференції ООН зі зміни клімату (COP28) у Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) за програмою українського павільйону працівники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України представилирезультати моделювання повоєнного низьковуглецевого розвитку української енергетики.Уже затверджені Стратегія термомодернізації будівель до 2050 року і Національний план з енергетики та клімату, а також наразі розроблювана Стратегія низьковуглецевого розвитку є плодами цієї співпраці, про що свідчать чимало спільних наукових публікацій у рейтингових англомовних фахових виданнях.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України із розробниками модельного інструментарію TIMES

Під час другого етапу навчального курсу у США українські науковці працювали над удосконаленням моделей у різних аспектах.

Зокрема, Андрій Семенюк, Олександр Дячук і Роман Подолець доклалися до вдосконалення моделі енергетичної системи TIMES-Україна, доповнивши її новими технологіями, що сприяють низьковуглецевому розвитку економіки. Серед іншого, поліпшено розрахунок функціонування електроенергетичного сектору завдяки врахуванню технічних параметрів роботи електростанцій, запровадження можливостей їхньої диспетчеризації та представлення роботи ринку допоміжних послуг. Впроваджено можливість перебудови наявних блоків теплових електростанцій для використання біопалива або встановлення малих модульних ядерних реакторів. Важливим доробком стала апробація пікового рівняння для електроенергії (умовного представлення елементу диспетчеризації) та вдосконалення режимів імпорту й експорту електроенергії в моделі. Крім того, розпочато створення діаграми Сенкі енергетичних потоків. Це дасть змогу поліпшити візуалізацію модельних результатів.

Галина Трипольська ж зосередилася на роботі з моделлю GCAM, розрахувавши три сценарії: базовий; післявоєнне населення та ВВП; сценарій вуглецевої нейтральності. Науковиця також досліджувала різні модельні запити, а результати моделювання аналізувала, використовуючи середовище R. Особливу увагу було приділено поглибленому аналізові прогнозів виробництва водню в Україні за двома сценаріями. Це важливо для планування розвитку водневої енергетики у нашій країні.

Науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України за роботою

Виступає Олександр Дячук

Долучившись до згаданого навчального курсу, науковці Академії мали нагоду не лише поглибити знання і поліпшити навички аналізу економічно ефективних енергетичних технологій для відновлення України, а й на міжнародному рівні представити результати досліджень свого Інституту. Крім того, це істотно розширить науково-експертну підтримку для українського Уряду в напрямі вдосконалення енергетичної та кліматичної політик.