Перегляд новини

Учена пояснює, що таке фінансові піраміди для тих, хто ще не розуміє, навіщо математика потрібна в житті: «Вперше я познайомилася з фінансовими пірамідами приблизно в 5 класі — в книжці Якова Перельмана “Жива математика”, в главі “Оповідання про числа-велетні”. Там були історії про числа-велетні – легенда про виплату якимось царем премії за винахід шахів — одне зернятко на першій клітинці шахівниці, два зернятка на другій, чотири на третій… і так кількість зерняток має подвоїтись до останньої, 64 клітинки. Цар в школі не вчився, про геометричну прогресію нічого не знав — і тому погодився виплатити таку премію, думаючи, що то буде невеликий мішечок. Але виявилося, що кількість зерняток на невеликій шахівниці зростала так швидко, що потрібної кількості зерна не могло бути на всій планеті (припустимо, що цар в ті давні часи міг знати про розміри суходолу Землі), та розповідь про цікаве підприємство з продажу велосипедів набагато дешевше за їхню реальну ціну — за 10 рублів замість 50. За 10 рублів мисливець за халявою отримував не велосипед — а 4 “сертифікати” ціною у 10 рублів, які він мав продати іншим охочим, переслати ті 40 рублів продавцю та отримати свій велосипед. Історія наче красива, але математично можна довести, що на якомусь етапі охочі закінчаться, навіть якщо поширити діяльність на всю планету (бо на Землі скінченна кількість людей, на якомусь етапі стане нікому продавати ті “сертифікати”) – і велика кількість людей заплатять 10 рублів і не отримають нічого. (...) На мій погляд, навіть зовсім “непірамідний” багаторівневий маркетинг — погана ідея (за виключенням випадків, коли чиясь сім’я споживає ту продукцію в значній кількості, і отримання права на купівлю товару за знижкою не потребує ніяких продажів). Це втрата друзів, ризик сварок з друзями та родичами, яких ви можете залучити під якісь обіцянки, які не справдяться, завеликі витрати часу на продаж, необхідність постійно купувати непотрібну продукцію та “мотиваційні матеріали”, ходити на численні заходи з промивання мозку та слухати брехунів (людина, яка агітує під лозунгом — я заробив на чомусь, і з цього випливає, що ви теж заробите — говорить неправду, і заробляє брехнею). Якщо хтось на чомусь заробив мільйони (якщо заробив, що не факт — говоріть і ви) — це взагалі нічого не означає для вас. Я математик, а не психолог, і не хотілося б говорити про психологію — але неодноразово бачила, що після таких тренінгів люди, які не могли почати швидко заробляти (наприклад, тому, що в їхньому колі всі, хто бажав купити певну дорожезну продукцію, вже її купили, а іншим вона зовсім не по кишені) — звинувачували себе, починали витрачати на безнадійну діяльність весь свій час, втрачали друзів і руйнували собі життя, вважаючи себе нікчемами — бо хтось в багатому суспільстві заробив, а я не можу. Негрошові піраміди – “розішли це повідомлення десяти друзям, а якщо не розішлеш у тебе будуть неприємності і не буде щастя” – коли почалось масове використання електронної пошти — була дуже модна тема. Можливо, хтось таким чином досліджував поширення інформації. Математичні поняття, які потрібні для розуміння фінансових пірамід досить прості — це геометрична прогресія та формула суми геометричної прогресії — це послідовність, кожен наступний член якої отримується множенням на певний коефіцієнт попереднього члена цієї прогресії».

Ірина Єгорченко далі розповіла про специфіку класичної фінансової (або негрошової піраміди), «схему Понзі (Ponzi scheme)» – замасковану фінансову піраміду, пояснила про математичне моделювання фінансових пірамід та багаторівневий маркетинг — це фінансова піраміда чи чесний бізнес.

Наостанок учена підсумувала: «Як математик, наполегливо пробую умовляти знайомих не брати участь в подібних схемах. З дуже невеликим рівнем успіху — люди, які самі розуміють що не треба вкладати гроші в підозріло вигідні інвестиції, умовляння не потребують. А іншим настільки хочеться дешевої квартири чи швидкого заробітку, що логічне мислення припиняється. У випадку “книжкової піраміди з Фейсбуку” – намагалася пояснювати, що агітатори обманюють учасників, ніяким способом всі учасники книжок не отримають, незалежно від віри в дива автора посту. Щодо державної політики — з одного боку, держава наче має сподіватись на розум громадян, і не перешкоджати їм викидати гроші. Проте, в багатьох країнах масові банкрутства та розвали фінансових пірамід та інших схем неодноразово призводили до масових заворушень та жертв, і загальних економічних криз — тому потрібна державна політика з фінансового регулювання та обмеження фінансових афер. Треба враховувати, що подібні втрати коштів призводять до багатьох трагедій не тільки для вкладників, а й для їхніх сімей, втрати навіть раніше наявного житла. Забороняти фінансові піраміди та схеми Понзі потрібно, роз’яснювати небезпечність потрібно. І потрібні заборони реклами, і покарання всіх учасників. Бо перші вкладники отримують дохід за рахунок обману інших. Але законодавство має розрізняти фінансові піраміди, схеми Понзі та багаторівневий маркетинг, та встановлювати чіткі критерії законності. Необхідно пояснювати, що навіть схеми без значної передачі матеріальних активів чи "розішли цей пост 10 друзям” можуть бути небезпечними з точки зору відслідковування зв’язків, передачі особистої інформації недоброчесним особам, створення списків легковірних людей, яких потім можна втягнути в серйозну фінансову аферу з втратою майна».

За інформацією ресурсу «Моя наука»