Шановні колеги, дорогі друзі!
Для багатьох у світі хоробрий і запеклий український спротив російській агресії став несподіванкою, адже десятиліттями Україна залишалася – зокрема, й зусиллями сусіда-ворога – такою собі terra incognita, білою плямою на політичній мапі. Та наша держава постала не вчора. Вона має розгалужене коріння і живиться з глибоких історичних джерел, які дають нам наснагу й натхнення боротися за незалежність на нашій і вже таки своїй землі.
Чи не найпотужніше з-поміж цих джерел – наша рідна мова. Не просто знакова система і засіб комунікації, а маркер ідентичности та символічна зброя, що стоїть на її варті. На щастя, вже не «єдиная» зброя, як колись називала слово геніальна Леся Українка.
Мова – це ціла галактика смислів, кожен з яких ґрунтується на тривалій мисленнєвій традиції та засвідчує національний характер своїх носіїв. Українська мова – це мова вільних людей, яких не лякають жодні труднощі, які не здаються ані без бою, ані з боєм, і які попри все досягають своєї мети. Це мова правди, свободи і перемоги. Шануймо і вшановуймо її не лише сьогодні, у День української писемності та мови, – це наш хліб насущний на щодень.
Гідності нам, миру і процвітання! Слава Україні! Героям слава!
З глибокою повагою
Президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ