Перегляд повідомлення

У жовтні 2023 року міжнародне наукове видавництво «Springer» опублікувало колективну монографію «Advances in Mechanics: Current Research Results of the NAS of Ukraine» («Досягнення механіки: поточні результати досліджень у НАН України»), що стала 191-м томом у книжковій серії «Advanced Structured Materials». Книга присвячується 145-річчю від дня народження Степана Прокоповича Тимошенка – всесвітньо відомого українського вченого в галузі механіки, одного з фундаторів Національної академії наук України, засновника Інституту механіки НАН України, викладача зі світовим ім’ям, який справив величезний вплив на інженерну освіту. Монографія вийшла друком за редакцією радника при дирекції Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академіка Національної академії наук України та Європейської академії наук Олександра Гузя, професора Інституту механіки Маґдебурзького університету Отто фон Ґеріке іноземного члена НАН України Гольма Альтенбаха (Німеччина), віцепрезидента Національної академії наук України, завідувача відділу динаміки та стійкості суцільних середовищ Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академіка НАН України Вячеслава Богданова і виконувача обов’язків директора цього Інституту академіка НАН України Володимира Назаренка.

У виданні висвітлено дослідження із сучасних напрямів механіки твердого тіла, зокрема в галузі механіки композиційних матеріалів, механіки руйнування, міцності матеріалів і конструкцій, термов’язкопружності та пластичності, механіки оболонкових конструкцій, контактної механіки, теорії поширення хвиль, динаміки механічних і гідромеханічних систем. Наведено також деякі нові результати за основними напрямами досліджень з механіки, на яких зосереджені наукові установи Національної академії наук України (переважно інститути Відділення механіки НАН України). Крім того, представлено результати спільних наукових проєктів установ НАН України з іншими українськими науковими установами та вітчизняними і зарубіжними університетами.

«Ця монографія є унікальним виданням. Це перша опублікована у відомому іноземному видавництві книга, повністю присвячена станові досліджень у Національній академії наук України саме в окремій науковій галузі – механіці. Видання широко представляє роботи українських учених-механіків у світовому інформаційному просторі, що надзвичайно важливо у нинішній важкий як для нашої науки, так і для нашої країни час», – наголошує один із редакторів і авторів монографії, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов.

Вступ до монографії (автори – академік НАН України та Європейської академії наук Олександр Гузь, іноземний член НАН України Гольм Альтенбах, академіки НАН України Вячеслав Богданов і Володимир Назаренко) містить стислий огляд життєвого шляху й наукових здобутків академіка Степана Тимошенка, а також інформацію про результати діяльності Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (Київ) – найстарішої української академічної установи технічного спрямування.

«Завдяки своєму науковому та інженерному талантові, феноменальній працездатності С.П. Тимошенко зробив величезний внесок у світову науку. Його наукові праці стали основою для розвитку численних напрямів механіки. Впродовж багатьох років український учений посідав чільне місце серед американських фахівців із механіки [1920 року через захоплення влади більшовиками Степан Тимошенко емігрував з України до Європи, а 1922 року опинився у США, де працював у компанії «Westinghouse», Мічиганському та Стенфордському університетах]», – підкреслюють автори.

Академік Степан Тимошенко у лабораторії Стенфордського університету (США)

Цей видатний науковець зробив основоположний внесок у розвиток багатьох напрямів механіки деформівного твердого тіла. Зокрема, у світі широко відомі його дослідження фундаментальних і прикладних проблем теорії міцності, стійкості, коливання механічних систем, будівельної механіки та теорії споруд. Найвагомішим є його внесок у розвиток прикладної теорії пружності, теорії стійкості пружних, оболонкових і пластинчатих систем, зокрема підкріплених ребрами жорсткості. Для розв’язання актуальних задач із теорії стійкості тонкостінних пружних систем широко використовують розроблений ним метод, відомий нині як «метод Тимошенка». Важливими є також його дослідження зі згинання, кручення, коливання й удару сучасних інженерних конструкцій. Він розв’язав багато задач із концентрації напружень поблизу отворів, міцності залізних рейок. З урахуванням новітніх на той час досягнень науки і техніки Степан Тимошенко виконав фундаментальні розробки з опору матеріалів, прикладної теорії пружності й теорії коливань. Ці роботи випереджали свій час – їх широко використовують, створюючи сучасну авіаційно-космічну техніку, інженерні споруди, а також у суднобудуванні.

Окрему увагу приділено ролі Степана Тимошенка у створенні Української академії наук (нині це Національна академія наук України; цікаво, що Степан Тимошенко був наймолодшим серед перших 12-ти дійсних членів УАН, яких призначив своїм указом гетьман Павло Скоропадський), зокрема його роботі в Комісії з організації УАН (він опікувався прикладним природознавством) і на чолі Інституту технічної механіки УАН (нині це Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України) та кафедри прикладної механіки, на посаді секретаря Фізико-математичного відділу УАН, заступника голови Постійної комісії з виучування [тобто дослідження] природних багатств України при Фізико-математичному відділі, у складі Комітету з вивчення фауни України, секції з вивчення корисних копалин, будівельних матеріалів, палив, гідротехніки.

Рішення про заснування Інституту технічної механіки і призначення академіка Степана Тимошенка його директором Спільне зібрання УАН ухвалило 30 листопада 1918 року. Зміни у структурі Інституту і напрямах його діяльності позначилися на його назві: первинну назву установа зберігала до 1929 року, в 1929–1959 роках називалась Інститутом будівельної механіки, з 1959 року – Інститутом механіки, а 1993 року їй присвоїли ім’я Степана Прокоповича Тимошенка. Впродовж 105 років існування інституту його фахівці досліджують фундаментальні проблеми механіки, впроваджують результати досліджень в інженерну практику, готують висококваліфіковані наукові кадри.

Академік Степан Тимошенко (у першому ряду – третій справа) з науковцями Інституту механіки

Крім знаменитих праць Степана Тимошенка, головним здобутком перших років діяльності Інституту стало заснування академіками Миколою Криловим (1879–1855) і Миколою Боголюбовим (1909–1992) нового наукового напряму – асимптотичної теорії нелінійних коливань і всесвітньо відомої київської школи нелінійної механіки. В останні роки визнання світової наукової громадськості здобули результати досліджень у галузі механіки композиційних матеріалів, зокрема механіки нанокомпозитів, некласичних проблем механіки руйнування, зокрема руйнування у композитах при стисканні вздовж армувальних елементів, крихкого руйнування матеріалів із тріщинами з урахуванням дії початкових (залишкових) напружень, руйнування в умовах стискання вздовж паралельних тріщин, руйнування тіл із тріщинами при динамічному навантаженні з урахуванням взаємодії берегів тріщин, руйнування тонкостінних тіл із тріщинами при розтягуванні в разі попередньої втрати стійкості, тривалого руйнування в’язкопружних матеріалів, а також механіки зв’язаних полів у матеріалах та елементах конструкцій, методів аналізу динаміки і стійкості функціонування складних нелінійних систем. Вчені Інституту розвинули теорію анізотропних шаруватих оболонок обертання довільної форми з шарами змінної жорсткості і розробили методи чисельного розв’язання широкого класу задач щодо їхнього напруженого стану під час неосесиметричного навантаження, теорію термов’язкопластичності матеріалів у процесах складного навантаження за підвищених температур, теорію ударної взаємодії твердих і деформівних тіл із рідиною та пружним середовищем, теорію деформування й ушкодження однорідних і композитних матеріалів різної структури. Розроблено нові аналітичні та чисельні методи дослідження стаціонарних і нестаціонарних проблем термопружності, розв’язання контактних задач для пружних тіл із початковими напруженнями, розрахунку оболонок з отворами за фізично й геометрично нелінійних деформацій. Розвинено також динаміку твердих тіл, крапель рідини, пружних тіл у в’язкій стискуваній рідині, теорію хвиль у сумішах, модель коротких волокон у тривимірній теорії стійкості композиційних матеріалів.

Теоретичні й експериментальні результати, отримані в Інституті механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, протягом багатьох років успішно застосовуються в ракетно-космічній, авіаційній, кораблебудівній та інших галузях промисловості. Розробки Інституту використано в інженерній практиці провідних науково-дослідних і проєктно-конструкторських організацій та підприємств України й інших країн для оцінювання міцності, надійності та довговічності матеріалів і типових конструкцій.

Основні напрями наукових досліджень Інституту сьогодні:

• механіка композитних і неоднорідних середовищ;
• механіка оболонкових систем;
• механіка зв’язаних полів у матеріалах та елементах конструкцій;
• механіка руйнування та втома;
• динаміка і стійкість механічних систем.

Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України розвиває наукову співпрацю із закордонними науковими центрами й університетами. Останніми роками працівники установи виконували спільні дослідження і публікували монографії та статті разом з ученими Болонського університету (Iталія), Абердинського університету (Шотландія, Велика Британія), Університету Геріот-Ватта (Шотландія, Велика Британія), Маґдебурзького університету Отто фон Ґеріке (Німеччина), Софійського університету Святого Климента Охридського (Болгарія), Берлінського технічного університету (Німеччина), Харбінського технологічного інституту (Китай), Інституту фундаментальних технологічних досліджень Польської академії наук (Польща).

Крім Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, до Відділення механіки НАН України належать іще п’ять наукових установ:

• Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України (Київ);
• Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (Дніпро);
• Інститут технічної механіки НАН України і ДКА України (Дніпро);
• Інститут гідромеханіки НАН України (Київ);
• Інститут транспортних систем та технологій НАН України (Дніпро).

Вони виконують дослідження за такими основними напрямами:

• механіка композитних і неоднорідних середовищ;
• механіка втоми та руйнування;
• динаміка та стійкість руху механічних систем;
• динаміка й аеротермодинаміка механічних і гідромеханічних систем, енергетичних установок, літальних і космічних апаратів та їх підсистем;
• оцінювання граничного стану та формулювання критеріїв міцності матеріалів і конструкцій;
• надійність і оптимізація механічних систем, механіка живучості конструкцій;
• розвиток наукових засад геомеханічних і гірничотехнічних процесів, технічної механіки та технологій видобутку і переробки корисних копалин.

Докладнішу інформацію про діяльність установ Відділення механіки НАН України, а також історію самого Відділення наведено у розділі 1 «Короткий огляд розвитку механіки у Національній академії наук України» (автори – іноземний член НАН України Гольм Альтенбах, академіки НАН України Вячеслав Богданов, Анатолій Булат, Олександр Гузь і Володимир Назаренко).

Наступні розділи висвітлюють сучасні розробки учених-механіків, які працюють в установах Відділення механіки НАН України (інститутах механіки ім. С.П. Тимошенка, проблем міцності ім. Г.С. Писаренка, геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, гідромеханіки та технічної механіки) та інших установах Академії (Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача, Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона, Технічному центрі), в низці закладів вищої освіти України (Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті «Львівська політехніка», Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, Хмельницькому національному університеті, Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Державному університеті інфраструктури та технологій, Державному університеті інформаційно-телекомунікаційних технологій, Дніпровському державному аграрно-економічному університеті), в Маґдебурзькому університеті Отто фон Ґеріке (Німеччина) та Берлінському технічному університеті (Німеччина), на Державному підприємстві «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля».

Зокрема, про рівняння термов’язкопластичності ізотропного матеріалу із врахуванням впливу параметрів виду напруженого стану ідеться у розділі 2 (автори – науковці відділу термопластичності Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: провідний науковий співробітник доктор фізико-математичних наук Майя Бабешко, завідувач відділу доктор технічних наук Олександр Галішин, головний науковий співробітник доктор технічних наук Віталій Савченко і заступник завідувача відділу кандидат технічних наук Микола Тормахов).

Впливові скінченних початкових деформацій на швидкості узагальнених хвиль Лемба в нестисливому пружному шарі, що взаємодіє з шаром ідеальної рідини, присвячено розділ 3 (автор – провідний науковий співробітник відділу динаміки і стійкості суцільних середовищ Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доктор фізико-математичних наук Олександр Багно).

«Руйнування матеріалів, навантажених уздовж тріщин: підходи і результати» висвітлено у розділі 4 (автори – науковці Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академіки НАН України Вячеслав Богданов, Олександр Гузь і Володимир Назаренко).

Розділ 5 стосується еволюції електронної структури компонентів і властивостей сорбційної системи метан-вугілля (автори – академік-секретар Відділення механіки НАН України, директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, завідувач відділу проблем розробки родовищ на великих глибинах цього Інституту академік НАН України Анатолій Булат, старший науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ великих глибин цього Інституту доктор технічних наук Олександр Бурчак, старший науковий співробітник лабораторії синтезу наносистем та наноматеріалів Технічного центру НАН України кандидат хімічних наук Володимир Трачевський і доцент кафедри хімії Дніпровського державного аграрно-економічного університету кандидат хімічних наук Андрій Токар).

У розділі 6 описано напружено-деформований стан двошарового півпростору з початковими напруженнями під дією рухомого навантаження (автори – науковці відділу динаміки і стійкості суцільних середовищ Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: старший науковий співробітник кандидат фізико-математичних наук, доцент Юрій Глухов, провідний науковий співробітник доктор технічних наук, професор Степан Бабич і старший науковий співробітник кандидат технічних наук Вікторія Корнієнко).

Про чисельне моделювання розвитку тріщин втоми у тонких ізотропних пластинах з урахуванням історії накопичення пошкоджень ідеться у розділі 7 (автори – науковці відділу механіки повзучості Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: завідувач відділу доктор технічних наук, професор Владислав Голуб і заступниця завідувача відділу кандидат технічних наук Алла Плащинська).

Розв’язуванню статичних задач пластин і оболонок складної форми за допомогою перетворень координат присвячено розділ 8 (автори – завідувач відділу обчислювальних методів Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Григоренко, професор Інституту механіки Берлінського технічного університету Вольфґанґ Мюллер, професор кафедри вищої та прикладної математики Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій Микола Крюков, провідний науковий співробітник відділу обчислювальних методів Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Яремченко).

Розсіювання хвиль на скінченних клиноподібних об’єктах висвітлено у розділі 9 (автори – радник при дирекції Інституту гідромеханіки НАН України академік НАН України Віктор Грінченко, провідний науковий співробітник відділу гідродинамічної акустики цього Інституту доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Вовк, аспірант механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Гусак, професор кафедри теоретичної та прикладної механіки механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор фізико-математичних наук Володимир Маципура).

Термонапружений стан тіл з покриттям при сухому терті з урахуванням радіаційного теплообміну – тема розділу 10 (автори – науковці відділу теорії фізико-механічних полів Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України: завідувач відділу доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Гачкевич, провідний науковий співробітник доктор фізико-математичних наук Ростислав Терлецький і молодший науковий співробітник кандидат фізико-математичних наук Орест Гуменчук).

Проблемам термомеханіки багатошарових електропровідних тіл під дією імпульсних електромагнітних полів з модуляцією амплітуди присвячено розділ 11 (автори – завідувач відділу теорії фізико-механічних полів Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Гачкевич, професор кафедри вищої математики Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» доктор фізико-математичних наук Роман Мусій і доцент кафедри програмного забезпечення Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» кандидат фізико-математичних наук Наталія Мельник).

Про обґрунтування достовірності розрахунку міцності конструкцій ракетно-космічної техніки без руйнівних випробувань ідеться у розділі 12 (автори – завідувач кафедри теоретичної та комп’ютерної механіки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара доктор технічних наук, професор Анатолій Дзюба і заступник головного конструктора і начальника ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» з системного проєктування ракет та ракетних комплексів кандидат технічних наук Володимир Сіренко).

У розділі 13 розкрито тему «Оцінювання міцності критичних елементів обладнання атомної електростанції: сучасні підходи до розрахунку» (автори – провідний науковий співробітник відділу чисельних і експериментальних методів дослідження конструкційної міцності Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України академік НАН України Валерій Харченко і виконувач обов’язків директора цього Інституту доктор технічних наук Олександр Чирков).

У розділі 14 увагу зосереджено на математичному моделюванні напруженого стану для переміщення і повороту жорсткого дископодібного  включення, що міститься в п’єзоелектричному просторі  (автори – науковці відділу теорії коливань Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: старший науковий співробітник кандидат фізико-математичних наук Ольга Левчук і провідний науковий співробітник доктор фізико-математичних наук Віталій Кирилюк).

Сучасних методів оцінювання поточного стану матеріалу та прогнозуванню ресурсу обладнання першого контуру АЕС  стосується розділ 15 (автор – завідувач відділу чисельних і експериментальних методів дослідження конструкційної міцності Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України кандидат технічних наук Євген Кондряков).

Методи дослідження міцності та надійності композиційних елементів конструкцій ракетно-космічної техніки в умовах екстремального термомеханічного навантаження описано у розділі 16 (автори – науковці відділу міцності матеріалів і елементів конструкцій в термосилових полях і газових потоках Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України: провідний науковий співробітник доктор технічних наук, професор Леонід Кравчук і завідувач відділу кандидат технічних наук Костянтин Буйських, а також провідний науковий співробітник відділу механіки конструкційних матеріалів цього Інституту доктор технічних наук, професор Микола Кучер).

«Розсіювання SH-хвиль пружним волокном неканонічної форми з тонким міжфазним шаром» – тема розділу 17 (автори – науковці Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України: завідувач відділу обчислювальної механіки деформівних систем доктор фізико-математичних наук Ярослав Кунець, директор цього Інституту академік НАН України Роман Кушнір і старший науковий співробітник відділу обчислювальної механіки деформівних систем кандидат фізико-математичних наук Валерій Матус).

У розділі 18 ідеться про тривимірне розсіювання гармонічних у часі пружних хвиль на оболонкоподібних жорстких рухомих включеннях  (автори – директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір, професор кафедри комп’ютерних наук та кібербезпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки доктор фізико-математичних наук Ярослав Пастернак і провідний науковий співробітник відділу термомеханіки Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України Георгій Сулим).

Динаміці асиметричного тришарового сферичного купола з неоднорідним заповнювачем під дією зосередженого удару присвячено розділ 19 (автори – науковці відділу будівельної механіки тонкостінних конструкцій Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: завідувач відділу доктор технічних наук, професор Петро Луговий і науковий співробітник доктор філософії Сергій Орленко).

Про аналітичне та чисельне розв’язування задач статики некруглих циліндричних оболонок ідеться у розділі 20 (автори – науковці відділу динаміки і стійкості суцільних середовищ Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: провідний науковий співробітник доктор фізико-математичних наук Володимир Максимюк, заступник завідувача відділу доктор фізико-математичних наук, професор Євген Сторожук і головний науковий співробітник член-кореспондент НАН України Іван Чернишенко).

«Нелінійна спадкова повзучість трансверсально-ізотропних композитів стохастичної структури» – тема розділу 21 (автор – головний науковий співробітник відділу механіки повзучості Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доктор фізико-математичних наук Борис Маслов).

Методові граничного інтегрального рівняння для тривимірних еластодинамічних задач з ланцюговим розташуванням жорстких дископодібних включень присвячено розділ 22 (автори – науковці відділу обчислювальної механіки деформівних систем Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Віктор Михаськів і науковий співробітник кандидат фізико-математичних наук Ігор Жбадинський).

Використання методу Вінера–Гопфа для розв’язання задачі пружної рівноваги двооднорідного тіла з міжфазними тріщинами в кутовій точці V-подібної межі висвітлено у розділі 23 (автори – виконувач обов’язків директора Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України академік НАН України Володимир Назаренко і старший науковий співробітник цього відділу кандидат фізико-математичних наук Олександр Кіпніс).

Про розв’язання актуальних проблем динаміки ракетно-космічних систем ідеться у розділі 24 (автор – директор Інституту технічної механіки НАН України та ДКА України академік НАН України Олег Пилипенко).

Порівнянню еволюції п’яти типів пружних хвиль (гармонійних, Гауса, Віттакера, Макдональда та початкових профілів Фрідлендера) присвячено розділ 25 (автори – науковці відділу реології Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України: завідувач відділу член-кореспондент НАН України Ярема Рущицький і заступник завідувача відділу кандидат фізико-математичних наук Василь Юрчук).

Напружено-деформований стан листових елементів під час одно- та двошарового наплавлення рідким металом – тема розділу 26 (автори – головний науковий співробітник відділу термопружності Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доктор фізико-математичних наук Ігор Сенченков, завідувач відділу фiзико-металургійних процесiв наплавлення зносостiйких i жароміцних сталей Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук, професор Ігор Рябцев, старші наукові співробітники відділу термопружності Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України кандидати фізико-математичних наук Ольга Червінко й Ніна Яковенко).

Нестаціонарну термопружну задачу для багатошарового покриття/напівпросторової збірки під час радіаційного та конвективного навантаження  висвітлено у розділі 27 (автор – старший науковий співробітник відділу механiки деформівного твердого тiла Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України кандидат фізико-математичних наук Віктор Шевчук).

Про модель нелінійної деформації шарувато-волокнистих матеріалів із фізично нелінійними компонентами  ідеться у розділі 28 (автори – провідний науковий співробітник відділу обчислювальної механіки та техніки Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, професор кафедри комп’ютерних наук Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій доктор технічних наук Олена Шикула і завідувач кафедри комп’ютерних наук Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій доктор технічних наук, професор Віктор Вишнівський).

Контактних задач для циліндричних штампів і пружних тіл з початковими (залишковими) напруженнями стосується розділ 29 (авторка – доцент кафедри комп’ютерної інженерії та інформаційних систем Хмельницького національного університету кандидат фізико-математичних наук Наталія Ярецька).

Нарешті, розділ 30 присвячено експрес-діагностиці міцнісних властивостей матеріалу під час ударно-хвильового руйнування (автори – завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник відділу термопружності Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України член-кореспондент НАН України Ярослав Жук, завідувач Науково-дослідного сектору «Механіка спряжених хвильових полів» механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Мельниченко й інженери цього сектору Володимир Андрущенко та Михайло Водотовка).

Бібліографічний опис видання

Guz, A.N., Altenbach, H., Bogdanov, V., Nazarenko, V.M. (eds) (2023). Advances in Mechanics: Current Research Results of the NAS of Ukraine. Advanced Structured Materials, vol 191. Springer, Cham. – 560 p.

За інформацією Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України