 Підготовка розкопу до фотопланування |
На горі Жупан у місті Винники неподалік Львова триває робота міжнародної археологічної експедиції, яка днями виявила сенсаційну знахідку – трипільське поселення, що розташоване найдалі на захід порівняно з досі відомими подібними об’єктами.
Розкопки археологічної пам’ятки доби енеоліту Винники-Жупан проводяться Українсько-Польською Трипільською експедицією в рамках реалізації спільного дослідницького проекту науковців Польщі, України та Молдови, спрямованого на вивчення взаємодії носіїв культури лійчастого посуду, загалом поширеної у Центральній і Північній Європі, та трипільського населення.
У 1980-90-х рр. пам’ятку Винники-Жупан було майже повністю досліджено експедицією Львівського університету під керівництвом М.А. Пелещишина й інтерпретовано як одне з поселень південно-східної периферії культури лійчастого посуду. Знайдені тут трипільські матеріали, на думку дослідника, маркують інкорпорацію групи «трипільців» до складу мешканців селища. Втім, результати здійсненого впродовж останніх років радіовуглецевого датування викликали сумніви щодо синхронності кераміки двох культурних утворень на території пам’ятки. Тому цьогоріч роботи тут відновили фахівці Інституту археології НАН України (О.В. Дяченко, В.Б. Панковський), Інституту археології Жешувського університету (Д. Круль) та Історико-краєзнавчого музею у Винниках (Н.М. Білас).
Завдяки новим дослідженням ученим вдалося з’ясувати, що пам’ятка містить окремі хронологічні горизонти – культури лійчастого посуду та трипільський, проміжок між якими сягає кількох сотень років.
У трипільському шарі пам’ятки, який можна попередньо датувати періодом між 3300 і 3100 рр. до н.е., досліджено т.зв. «площадку» – рештки наземної двоярусної споруди, представленої обмазаним глиною дерев’яним каркасом, який було спалено в ритуальній пожежі під час обряду полишення поселення. Науковці також відновили конструкцію підлоги та стін будівлі. Поряд з її рештками знайдено і фрагменти посуду, прясличка, крем’яні вироби.
 На фотографіях вище – розкопи на місці проведення археологічних досліджень |
Таким чином, пам’ятка Винники-Жупан наразі маркує крайній західний кордон поширення трипільської культури, який раніше можна було умовно провести по лінії Луцьк – Галич. Археологи наголошують, що на Львівщині вперше знайдено житло, типове для інших регіонів поширення Трипілля: раніше у фаховій літературі переважала думка про те, що пізньотрипільське населення цієї території перервало традицію зведення наземних споруд.
Крім того, у більш ранньому шарі поселення вчені знайшли залишки поховання культури лійчастого посуду. І хоча дослідження цього шару все ще тривають, однак уже можна констатувати виявлення першого в Україні могильника цього культурного утворення.
Додатково про археологічну знахідку у Винниках дізнавайтеся з повідомлень українських ЗМІ:
За інформацією Інституту археології НАН України