6–8 вересня 2024 року в селищах Верховина, Верхній Ясенів і Криворівня Івано-Франківської області під патронатом Уповноваженого із захисту державної мови тривав всеукраїнський симпозіум-пленер «Щоб наблизити день радости і сонця» з нагоди 160-річчя Михайла Коцюбинського, 100-річчя Сергія Параджанова та 60-річчя кінофільму «Тіні забутих предків». Захід організували Івана Франка НАН України (Львів), Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України і Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (Київ), а також Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Верховинська районна державна адміністрація, Верховинська районна рада та Верховинська селищна рада. До зібрання долучилися близько 40 науковців зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Чернівців, Чернігова, Кам’янця-Подільського, Дрогобича, Снятина й інших міст України.

Симпозіум відкрився 6 вересня у Верховинському ліцеї №1. Вітальну частину модерувала заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець. Учасників і гостей пленеру привітали його співорганізатори.

Відкриття симпозіуму

Науковці з представниками керівництва ліцею і місцевої влади

Зокрема, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський наголосив на важливій ролі в українській історії постатей письменника Михайла Коцюбинського, режисера Сергія Параджанова та кінофільму «Тіні забутих предків», із прем’єри якого (4 вересня 1965 року в кінотеатрі «Україна») розпочався протест проти хвилі арештів української інтелігенції.

Доктор філологічних наук Алла Швець і академік Микола Жулинський

«Цей симпозіум знаковий і символічний – він прикметний магією чисел, яка випала цьогоріч і більше не повториться: 100-річчя Сергія Параджанова і 60-річчя кінофільму “Тіні забутих предків” у сумі дорівнюють 160-річчю Михайла Коцюбинського», – зауважив директор Інституту Івана Франка НАН України академік Євген Нахлік. За його словами, кінофільм «Тіні забутих предків» «став маніфестацією права митців на творчі експерименти, розбудову власної художньої умовности – й у такому сенсі зберігає своє значення і сьогодні».

Академік Євген Нахлік

Із вітальним словом до учасників симпозіуму звернувся також професор кафедри фольклористики імені академіка Філарета Колесси філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Святослав Пилипчук.

Відеозвернення записав режисер кінофільму «Будинок “Слово”» Тарас Томенко.

По завершенні вітальної частини запрацювали п’ять наукових секцій:

«Михайло Коцюбинський та його інтелектуальне коло» (модератор – професор кафедри фольклористики імені академіка Філарета Колесси філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Святослав Пилипчук);
«“Бо все життя моє в літературі”: естетика і поетика творчости Михайла Коцюбинського» (модератор – завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий);
«Той, що носив у душі сонце: Коцюбинський інтермедіальний» (модератор – докторантка Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Оксана Левицька);
«Життєтворчі світи Михайла Коцюбинського» (модератор – старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Олена Луцишин);
«Михайло Коцюбинський в сучасній українській школі: нові підходи і зацікавлення» (модератор – доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника кандидат філологічних наук Наталія Вівчарик).

На засіданнях секцій доповіли, зокрема, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець (із теми «“Комфорт і елеганція Вашого дому довго лишаться в моїй пам’яті” (Наталія Кобринська у взаєминах з Михайлом Коцюбинським)»), завідувач відділу франкознавства цього ж Інституту доктор філологічних наук Микола Легкий («Українська еротична новела кінця ХІХ — початку ХХ ст.: “Поєдинок” Михайла Коцюбинського та інші тексти»), молодший науковий співробітник відділу літературного процесу та компаративістики Мирослава Дерев’яна («Краса і втома у творах Михайла Коцюбинського»), виконувач обов’язків ученого секретаря Інституту кандидат філологічних наук Катерина Шмега («Між прозою та поезією життя. Відтворення станів психологічної роздвоєності персонажів у новелістиці Михайла Коцюбинського»), старший науковий співробітник відділу франкознавства кандидат філологічних наук Олександра Салій («“Тіні забутих предків” як літературний і кінотекст. Смислові збіги і розбіжності»), старший науковий співробітник відділу франкознавства кандидат філологічних наук Олена Луцишин («“Мавка” Івана Франка й “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського у хронотопічному вимірі»).

Секція №1

Секція №2

Секція №3

Учасниці секції №3

Онлайн-секція

Другий день симпозіуму минув у селі Верхній Ясенів. Тут відбувся круглий стіл «”Тіні забутих предків” — віковічний пам’ятник Гуцульщині: час, творці й залаштунки». Модерував захід академік Микола Жулинський. Кінознавиця, старший викладач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академії» (НаУКМА), керівниця Науково-дослідного центру кінематографічних студій НаУКМА Лариса Брюховецька розповіла про філософську і світоглядну парадигму фільму. Кінознавець і кіносценарист, старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Сергій Тримбач зосередився на сучасній рецепції творчості Сергія Параджанова, який, за його словами, продовжив традицію поетичного кіно Олександра Довженка. Письменниця, ведуча і дослідниця Гуцульщини Уляна Маляр зачитала уривок із своєї книжки «Баба Федиха», присвячений акторові Іванові Миколайчуку, який свого часу гостював у домі її бабусі й дідуся. Дослідниця «гуцульського тексту», старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Олександра Салій поділилася досвідом знайомства японських студентів із кінофільмом і гуцульськими традиціями. Професор кафедри фольклористики імені академіка Філарета Колесси філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Святослав Пилипчук назвав «Тіні забутих предків» воротами, які відкрили українцям світ Гуцульщини. Літературознавиця, старший науковий співробітник Снятинського літературного-меморіального музею Марка Черемшини кандидат філологічних наук Іванна Стеф’юк розкрила етнографічні коди твору Михайла Коцюбинського, зокрема обряду «Грушка». Літературознавець, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор філологічних наук, професор Сидір Кіраль розповів про роль сценариста Івана Чендея у створенні фільму.

Круглий стіл

Круглий стіл продовжився презентацією видань, присвячених цим знаменитим постатям. Зокрема, про книжку «Сергій Параджанов. Більший за легенду» (Київ, 2021) Марти й Івана Дзюб говорив академік Микола Жулинський. Розмірковуючи про феномен «Тіней…» і те, яку роль це кіно відіграло в українській історії, він зазначив: «Те, що презентація цього фільму перейшла у протестний акт, це закономірно, адже творчі люди відчули, що цей фільм про те, що ми втрачаємо і можемо повністю втратити». Кінознавиця Лариса Брюховецька представила свою книжку «Іван Миколайчук як національний митець» (Київ, 2024) і поділилася маловідомими фактами з життя знаменитого актора, виконавця ролі Івана у кінофільмі Параджанова.

Лариса Брюховецька і академік Микола Жулинський на круглому столі

Учасники після круглого столу

Мандрівка у гори Криворівні та Верхнього Ясенова із продовженням неформального спілкування довкола творців «Тіней…» підсумували програму другого дня.

Учасники симпозіуму в горах

Третього дня учасники симпозіуму оглянули експозицію Музею кінофільму «Тіні забутих предків», розташованого в хаті, де свого часу жив режисер Сергій Параджанов і гостювала знімальна група стрічки, а також прослухали захопливу розповідь про знайомство режисера із Гуцульщиною.

У Музеї кінофільму «Тіні забутих предків»

Далі учасники помандрували у Криворівню, де відвідали етнографічний музей «Хата-ґражда». Господарі цієї ґражди – Палій і Параска Харуки – колись приймали українських письменників й етнографів: Володимира Гнатюка, Івана Франка та Михайла Коцюбинського.