Перегляд новини

У статті зазначається: «У Національній академії наук України 21—22 жовтня 2020 року відбудеться Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Хімія, фізика та технологія поверхні», присвячена 90-літтю від дня народження академіка НАН України Олексія Олексійовича Чуйка. Такі терміни як «нанотехнології» та «наноматеріали» останнім часом уже стали звичними для українського споживача і найчастіше асоціюються з високотехнологічними продуктами іноземного виробництва. На жаль, лише дуже вузькому колу спеціалістів відомо, що деякі широковживані продукти мають суто українське походження. Зокрема, це стосується широко представленого на українському фармацевтичному ринку цілого класу ентеросорбентів на основі діоксиду кремнію (кремнезему), що був запроваджений у медичну практику завдяки дослідженням доктора хімічних наук Олексія Чуйка, пам’ять якого ми вшановуємо в зв’язку 90-літтям від дня народження.

Наукова кар’єра Олексія Чуйка, випускника 1959 року хімічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, розпочалася в НАН України. Працюючи в Інституті фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського НАН України, молодий учений ще в 1960-ті роки зацікавився унікальними властивостями синтетичного високодисперсного діоксиду кремнію, один грам якого має величезну поверхню в сотні квадратних метрів, а розмір частинок лежить у межах 10 нанометрів. Звичайно, він є типовим наноматеріалом, хоча отримав таку характеристику значно пізніше — цей термін почав використовуватись у науковій літературі починаючи з 1980-х років, а в Європейському Союзі визначились із ним лише 2011 року. Частинки такого розміру невидимі для неозброєного ока, і їх можна побачити лише в електронному мікроскопі. Саме завдяки такому розміру частинок матеріали на основі високодисперсного діоксиду кремнію знаходять широке практичне застосування. 1981 року український уряд постановою «Про заходи по розробці і створенню нових матеріалів і препаратів з використанням високодисперсних кремнеземів» підтримав ініціативу доктора хімічних наук Олексія Чуйка, спрямовану на проведення вітчизняними організаціями фундаментальних та прикладних досліджень у галузі хімії поверхні високодисперсних матеріалів — перспективному напрямі хімічної науки. Практичне застосування таких матеріалів було надзвичайно широким та включало, зокрема, кристалізуючі реагенти без використання сполук срібла, що здатні викликати штучні опади, стабілізатори бурових розчинів, які дають можливість підвищити якість розкриття нафтогазових пластів, нетоксичні мастила для харчової промисловості, препарати та технології освітлення фруктових соків, іммобілізовані лікарські препарати. Коло наукових інтересів та широкий науковий кругозір Олексія Олексійовича просто вражають.  Наукова інтуїція та організаторський талант Олексія Чуйка цілком проявились у змісті досліджень та структурі завдань згаданої постанови, яка повністю відповідає дослідницьким та технологічним проєктам сучасної наукової програми Європейського Союзу «Горизонт 2020». Ба більше, ця постанова передбачала створення науково-популярного кінофільму про нові матеріали на основі високодисперсного кремнезему з хімічно-модифікованою поверхнею та їх практичні застосування. А саме на використання та широке висвітлення результатів наукових досліджень у інтересах суспільства сьогодні зорієнтовані європейські науковці. (...)

На початку травня 1986 року в НАН України був створений Інститут хімії поверхні, директором якого став Олексій Чуйко. (...) Олексій Чуйко завжди захоплювався можливостями медичних застосувань кремнеземних наноматеріалів. 1989 року було засновано спільну лабораторію Інституту хімії поверхні та Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова, діяльність якої була спрямована на вивчення медико-біологічних властивостей високодисперсного кремнезему. В 2003 році результати фундаментальних досліджень та їх практичних застосувань у медичній практиці були узагальнені в монографії під редакцією О.О.Чуйка «Медична хімія та клінічне застосування діоксиду кремнію». (...) Сьогодні наукові дослідження та розробки в галузі хімії, фізики та технології поверхні наноматеріалів, нанотехнологій і наномедицини, які починаючи з 1960-х років в Україні започатковувалися та здійснювались академіком НАН України Олексієм Чуйком, є серед поточних пріоритетів дослідницької й інноваційної політики Європейського Союзу. Зокрема, вони орієнтовані на міждисциплінарні дослідження, передбачають співробітництво науки та високотехнологічного бізнесу, а також використання наукових результатів у практичній площині в інтересах держав та суспільства».

За інформацією газети «День»