Перегляд новини

Мовознавчі й літературознавчі установи Відділення зосереджують потужний кадровий науковий потенціал, котрий реалізує надважливі, державної ваги завдання щодо функціонування української мови та культури, сприяє зростанню їхньої ролі в загальнонаціональних консолідаційних процесах. Саме на цьому наголошує директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, підкреслюючи, що «українська мова – осердя україноцентризму, хребет українськості, а відповідно надзвичайно важливий чинник формування, розвитку, зміцнення України».

Пріоритетність цієї опції наукових студій літературознавців і мовознавців ВЛММ НАН України засвідчує публікаційна результативність їхніх досліджень, виконаних лише в межах однієї з тем («Культурно-мовні чинники гуманітарного розвитку України та їх роль у консолідації українського суспільства»): 22 монографії, 3 збірники, репринтне видання і 2 видання художньої та наукової спадщини, 4 посібники і близько 250 наукових і науково-популярних статей у вітчизняній та зарубіжній періодиці.

Літературознавці Відділення продовжували працювати над багатотомними видавничими проєктами, зокрема над академічною «Історією української літератури» у 12-ти томах (2021 року з’явилася друком друга книга сьомого тому цієї праці) та «Франківською енциклопедією»; опублікували 2 ґрунтовні довідкові видання: «Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники» і «Шевченківська енциклопедія: Теорія літератури. Мова» (голова редколегії обох праць – директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський); а також індивідуальну монографію «Шевченко, його читачі й нечитачі у ХІХ столітті» (старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Роксана Харчук).

Питанням теорії літератури, текстології присвячені наукові збірники «Сад віршознавчий», «Від силабіки до верлібру: шляхи розвитку українського віршування»; збірка наукових праць «Животворне світло слова», збірник праць члена-кореспондента АН УРСР Миколи Сиваченка (1920–1988) «Текстологічні сюжети української літературної класики», а також 16-й том періодичного видання «Спадщина».

Книга академіка Миколи Жулинського «Я хочу собою возвеличити українське... Володимир Винниченко: повернення в Україну» є авторською реконструкцією життєвого й творчого шляху знаного українського письменника. З-поміж видань класиків української літератури вирізняється «Антологія української новелістики (кінця ХІХ – початку ХХ ст.), опублікована арабською мовою.

Вийшли друком також монографія завідувача відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидата філологічних наук Миколи Легкого «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці» (видана в Інституті Івана Франка) та монографія професора кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка члена-кореспондента НАН України Миколи Ільницького «Формули осягання Яцкова».

Науковці Міжнародної школи україністики НАН України вивчали польсько-українські літературні зв’язки і видали працю директора Школи академіка Ростислава Радишевського «Рецепція творчості Лесі Українки в Польщі» та його ж монографію «Олександр Астаф’єв: Життя і творчість».

Форматна дослідницька програма з царини лінгвістичних студій (з історії та особливостей сучасного функціонування української мови, з граматики, термінології, лексичної та фразеологічної систем, діалектології та соціолінгвістики) виконується в Інституті української мови НАН України, що відображено у книжковій публікаційній продукції установи. Зокрема, питанням історичної граматики присвячено монографії: «Нариси з історії українського словотворення (іменники pluralia tantum)» (провідного наукового співробітника відділу історії української мови та ономастики Інституту доктора філологічних наук, професора Петра Білоусенка й інших), «Динаміка лексико-словотвірних типів складних прикметників в українській мові» старшого наукового співробітника відділу історії української мови та ономастики Інституту кандидата філологічних наук Руслани Коци; посібник «Історичний словотвір української мови. Іменник. Прислівник» Петра Білоусенка.

Походження деяких давніх і сучасних слов’янських антропонімів розглянуто у книзі старшого наукового співробітника відділу історії української мови та ономастики Інституту кандидата філологічних наук Ірини Єфименко «Дослідження з антропонімії»; проблеми української граматики дослідила провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту доктор філологічних наук, професор Світлана Соколова в монографії «Актуальні категорії українського дієслова»; питання граматичної термінології розв’язано в монографії вченого секретаря Інституту кандидата філологічних наук Оксани Васецької «Полілексія синтаксичних термінів української мови». Сучасний стан і тенденції розвитку словникового складу сучасної української літературної мови проаналізовано в монографії «Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному представленні»; вплив соціальних чинників на усне українське спонтанне мовлення молоді представлено в монографії молодшого наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту кандидата філологічних наук Іванни Цар «Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі».

Історико-філологічний аналіз драм Лесі Українки здійснено в праці провідного наукового співробітника цього ж відділу доктора філологічних наук, професора Лариси Масенко «У Вавилонському полоні: теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки».

Діалектологічні дослідження Інституту спрямовувалися на підготування матеріалів «Загальнослов’янського лінгвістичного атласу» у межах багаторічного міжнародного проєкту; тривала також робота над черговим томом «Матеріалів до Словника українських говірок Закарпатської області» Миколи Грицака (1908–1979). За редакцією доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка вийшли друком такі діалектологічні праці, як «Ботанічна лексика центрально-подільських говірок: структурна організація та ареалогія» доцента Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського кандидата філологічних наук Інни Гороф’янюк, «Матеріали до словника подільського говору» (упорядниця – Інна Гороф’янюк) і «Словник середньонаддніпрянських говірок» професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктора філологічних наук Ганни Мартинової та доцента цього ж університету кандидата філологічних наук Тетяни Щербини.

Торік побачили світ збірники наукових праць «Культура слова» (відповідальний редактор – завідувач відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України академік Світлана Єрмоленко), «Термінологічний вісник» (відповідальний редактор – старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент Ірина Казимирова), «Лексикографічний бюлетень» (відповідальна редактор – завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту доктор філологічних наук, професор Євгенія Карпіловська), «Повідомлення Української ономастичної комісії» (відповідальний редактор – провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту доктор філологічних наук Святослав Вербич), «Студії з ономастики та етимології. 2019–2020» (відповідальний редактор – завідувач цього ж відділу доктор філологічних наук Віктор Шульгач).

У звітному 2021 році Інститут української мови НАН України надавав експертні висновки Конституційному Суду України, Офісу Президента України, Міністерству юстиції України, Комітетові з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Генеральній прокуратурі України, Київській міській державній адміністрації, Міністерству освіти та науки України.

Цей академічний Інститут є основною загальновизнаною академічною установою України в обстоюванні державного статусу української мови, в обороні її освітньо-пізнавальних, соціальних і комунікативних функцій, у збереженні її ідентифікаційно-ресурсного потенціалу. На цьому наголошував Президент НАН України академік Анатолій Загородній під час виступу на засіданні круглого столу, присвяченому Дню української писемності та мови, що відбулося в Інституті 8 листопада 2021 року.

Провідним багатопрофільним центром лінгвістичних досліджень в Україні є Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. Саме в цій академічній установі розробляють теорію й методологію лінгвістики, вивчають структуру та функціонування слов’янських, германських, романських і балтійських мов; на рівні світових досягнень і практик укладають словники.

Протягом 2021 року співробітники цієї установи продовжували дослідження з питань мовної політики й мовного планування в Україні й світі, студіювали загальнотеоретичні та прикладні проблеми мовознавства; підготували й опублікували низку новаторських монографій:

• «Мовна політика: Україна і світ» (автор – директор Інституту член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк);
• «Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух» (завідувач відділу загального мовознавства член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко);
• «Репрезентація емоцій заздрості і співчуття в польській, російській та українській мовах: семантико-когнітивний і лінгвоаксіологічний виміри» (старший науковий співробітник відділу слов’янських мов кандидат філологічних наук Лариса Ніколаєнко);
• «Болгарські назви рослин: походження, семантика, символіка» (молодший науковий співробітник відділу мов України кандидат філологічних наук Олександра Малаш);
• «Чеська фразеологія і пареміологія. Бібліографія джерел ХІХ – 20-х років ХХІ ст.» (провідний науковий співробітник відділу слов’янських мов доктор філологічних наук Людмила Даниленко).

У межах співпраці з офісом Уповноваженого із захисту державної мови Інститут розробив проєкт положення про мовну експертизу, передбачену Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», та подав її для подальшого розгляду і винесення для затвердження Кабінетом Міністрів України.

На базі Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України під час конференції до 150-річчя з дня народження академіка Агатангела Юхимовича Кримського відбувся круглий стіл «Кодифікація кримськотатарської мови: сучасний стан і перспективи» (19 жовтня 2021 року), активну участь у якому взяли науковці Академії, працівники університетів, представники громадських організацій, зокрема голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

На запити органів державної влади Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України виконує лінгвістичні експертизи у справах, пов’язаних із вчиненням цілеспрямованих вербальних дій, які полягають у використанні механізмів прямого й прихованого впливу на свідомість для керування й маніпуляцій думками й учинками людей у певному напрямку (йдеться про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, виправдовування та визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників тощо), що безперечно слугує важливою опцією захисту суспільної стабільності і безпеки держави.

Нові ініціативи у сфері світової лексикографічної практики напрацювали також співробітники Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (створена і впроваджується Національна словникова база України, що об’єднує серію словників нового покоління – «Словники України»; Український національний лінгвістичний корпус (більш як 200 млн слововживань, понад 40 віртуальних лексикографічних лабораторій та інструментальних лінгвістичних систем)).

2021 року науковці Фонду продовжили роботу над фундаментальним академічним тлумачним «Словником української мови» – вийшов, зокрема, 12-й том цієї лексикографічної праці.

Торік наукові пошуки співробітників Фонду спрямовувалися на опрацювання новаторської планової тематики: «Цифрова гуманітаристика: лінгвістичний аспект», «Когнітивні процеси та семантичні ефекти в лексикографічних системах», «Теоретичні засади лінгвістичних онтологій і концептографічних систем та їх застосування в інтелектуальних корпусних технологіях» (науковий керівник усіх цих тем – директор Фонду академік Володимир Широков).

Учені Фонду долучилися до створення низки колективних монографій («Języki słowiańskie dziś: w kręgu kategorii, struktur i procesów» (видана в Лодзі, Польща); «Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries» і «Формування культуромовної особистості фахівця в умовах неперервної освіти»), а також до підготовки збірника матеріалів міжнародної конференції «Philological sciences, intercultural communication and translation studies: an experience and challenges». Крім того, науковці Фонду підготували два навчальні посібники – «Методологія наукових досліджень і актуальні питання сучасної лінгвістики» (автор – головний науковий співробітник відділу інформатики Фонду член-кореспондент НАН України Анатолій Загнітко) й «Електронні словники Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України в освітньому процесі» (одна зі співавторок – науковий співробітник відділу лінгвістики Фонду кандидат філологічних наук Маргарита Надутенко).

Учені Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, методичне керівництво яким здійснює ВЛММ НАН України, своїми дослідницькими проєктами також примножили лінгвістично-словниковий доробок його мовознавчих установ. Зокрема, видали «Англо-українсько-російський словник міжнародної комунікації: наука, техніка, освіта, журналістика» заступниці директора з наукової роботи цього Центру доктора філологічних наук, професора Ольги Ільченко, в електронному вигляді опублікували колективні монографії «Тенденції розвитку терміносистем сучасних європейських мов (кінець ХХ – початок ХХІ століття)» (за редакцією директора Центру кандидата філологічних наук, доцента Василя Жалая), «Дискурс: невпинний поступ» (за редакцією Ольги Ільченко, доцентів Тетяни Миронюк та Ірини Малиновської) та посібники й підручники, присвячені лінгвістичним дослідженням і сучасній системі викладання іноземних мов для аспірантів-гуманітаріїв.

Учені Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що є членами бюро ВЛММ НАН України (зосібна завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації Навчально-наукового інституту філології цього університету член-кореспондент НАН України Лариса Шевченко) долучилися до створення підручників для студентів закладів вищої освіти – «Лінгвістична експертиза» і «Теорія медіалінгвістики», – а також до створення четвертої частини лексикографічної праці «Нові слова та фразеологізми в українських мас-медіа».

Цей побіжний огляд мовознавчих і літературознавчих наукових напрацювань і публікаційної продукції установ Відділення лише частково представляє їхній науковий доробок, розкриває зміст дослідницьких ініціатив. Проте цілком очевидно, що діяльність установ Відділення – цілісної й органічної українознавчої структури НАН України – є базовою у державотворчому процесі, вона моделює національний профіль та ідентичність країни й суспільства. Як наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у привітанні до Дня української писемності і мови, діяльність мовознавців є «не менш важливою для Української державності, аніж оборона наших кордонів».

З огляду на наукову значущість і фундаментальність головних дослідницьких проєктів, вони і у найближчій перспективі будуть предметом наукових обсервацій і студіювання установ Відділення, проте з урахуванням радикальних змін соціокультурної сфери, інспірованих російським військовим вторгненням.

Про нові завдання й перспективи розвитку установ ВЛММ НАН України за умов російської військової експансії (у світлі вимог постанови Загальних зборів НАН України) повідомлятимемо згодом. Стежте за новинами на нашому сайті.

За інформацією ВЛММ НАН України
Художнє оформлення та верстка: Олександр Головко