Перегляд новини

23–26 жовтня 2023 року в Києві вперше в Україні відбулася міжнародна конференція з астробіології та астрономії «Planetary research and the search for life beyond the Earth» («Дослідження планет та пошук життя поза межами Землі»). Українськими співорганізаторами заходу стали Інститут молекулярної біології і генетики НАН України та Головна астрономічна обсерваторія НАН України, спонсорами – ТОВ «Іт Ізі» та ТОВ «Юрія-Фарм». До цього форуму українських і європейських дослідників світу поза межами нашої планети долучилися провідні фахівці та молоді вчені з Німеччини, Італії, Великої Британії, Австрії, Нідерландів, Угорщини, Словаччини, які ознайомили учасників і гостей зібрання з діяльністю своїх  установ і найновішими науковими результатами у галузях астробіології та дослідження космічних тіл.

Офлайнові учасники конференції в актовій залі Інституту молекулярної біології і генетики НАН України

Реєстрація учасників конференції

Астробіологія – це наука про життя та його еволюцію поза межами Землі, тобто у Всесвіті. Астрономія ж, серед іншого, досліджує будову й розвиток космічних тіл. Тож ці дві науки тісно взаємопов’язані та доповнюють одна одну в поясненні виникнення й еволюції життя. Україна вже має досвід участі у міжнародних астробіологічних космічних експериментах Європейської космічної агенції, проте українські астробіологічні дослідження потребують організації та розвитку.

Ідея проведення конференції «Planetary research and the search for life beyond the Earth» виникла із прагнення європейських науковців підтримати своїх українських колег і, зокрема, розвиток астробіології в Україні у часи російської навали. Захід було організовано з ініціативи професора Центру астробіології Единбурзького університету Чарльза Кокела (Велика Британія). З українського боку проведенням заходу опікувалися завідувачка лабораторії мікробної екології відділу регуляторних механізмів клітини кандидат біологічних наук Наталія Козировська та виконувачка обов’язків завідувача лабораторії фізики малих тіл відділу фізики субзоряних та планетних систем Сонячної системи Головної астрономічної обсерваторії НАН України кандидат фізико-математичних наук Ірина Кулик.

Кандидат біологічних наук Наталія Козировська і професор Чарльз Кокел відкривають зібрання

Вступне слово професора Чарльза Кокела

Вступне слово директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіка Михайла Тукала

Виступає директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, член Президії НАН України академік Ярослав Яцків

Директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Федоров

Конференція працювала у межах двох секцій – «Астробіологія» та «Дослідження планет». Це що дало змогу отримати перший в Україні досвід  співпраці біологів і астрономів у контексті теми великого наукового заходу. 

Доповіді за секцією «Астробіологія» (23–24 жовтня 2023 року, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України) присвячувалися переважно пошукові стабільних біомаркерів живої матерії, схожої на земну, та використання їх у модельних експериментах, що імітували позаземні умови. У форматі круглого столу астробіологи, молекулярні біологи й астрофізики обговорили роль органічних речових і наноструктур земного й позаземного походження у зародженні життя на Землі. А також торкнулися можливостей співпраці українських науковців із колегами з Центру астробіології Единбурзького університету.

Дистанційна доповідь президента Асоціації Європейської астробіологічної мережі Жана-П’єра де Вера

25–26 жовтня 2023 року в Головній астрономічній обсерваторії НАН України діяла секція «Дослідження планет». Її учасники, серед іншого, представили результати новітніх досліджень мінералогії Місяця з використанням спостережень із орбітальних телескопів; палеолейків на Марсі (прадавніх озер, які є маркерами існування рідкої води у минулому планети); впливу космічної погоди на поверхні тіл Сонячної системи. Частина доповідей стосувалися малих тіл Сонячної системи – комет і астероїдів, яких, з огляду на останні результати роботи космічних місій, вважають «хабом» із розповсюдження важливих компонентів для розвитку життя у Всесвіті. Чимало презентацій торкалися й досліджень планетних систем біля інших зір на різних етапах їх (зір) формування, що дає змогу науковцям спостерігати різні сценарії еволюції планетних систем і верифікувати теорії розвитку Сонячної системи з часу утворення протопланетної хмари.

Доповідає професор Чарльз Кокел

На додачу до власне наукових проблем, учасники конференції обговорили ще два важливі питання, а саме:

• необхідність координувати розвиток астробіології в Україні на основі традиції багаторічних досліджень у галузях астрономії та наук про життя – в контексті вивчення впливу космічних умов на земні організми (астробіологія хоч і веде свою історію від академіка Володимира Вернадського, та остаточно ще не сформувалась як наукова галузь в Україні);
• започаткування програми підготовки кадрів у галузі астробіології як в українських, так і в іноземних вишах, зокрема у Великій Британії (для цього запропоновано створити Робочу групу з астробіології, яка опікуватиметься залученням фахівців різних наукових галузей – астрономів, астрофізиків, астрохіміків і біологів – до астробіологічних досліджень).

Організатори конференції певні, що подібний міжнародний гібридний науковий форум варто проводити щороку.

За інформацією Інституту молекулярної біології і генетики НАН України