Перегляд новини

видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України. Випуск присвячений історичній події – 30-річчю від Дня проголошення незалежності нашої держави.

Головний редактор академік Ярослав Яцків у вступному слові вітає читачів журналу з видатною ювілейною датою і запевняє, що «Світогляд» і надалі додаватиме свій посильний внесок у справу збереження та зміцнення незалежної української держави.

Президент громадської організації «Україна-2050» Євген Чолій представляє «ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ 25-ї РІЧНИЦІ УХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ» і закликає всіх українців в Україні та в діаспорі домагатися, щоб Конституція України була не просто декларативним документом, а Основним Законом, яким усі українці дійсно керувалися б у своєму щоденному житті.

Редакторка ВД «Академперіодика» НАН України Євгенія Щербина  в добірці «З ІСТОРІЇ СИНЬО-ЖОВТОГО СТЯГУ НАД КУПОЛОМ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ» розповідає про перипетії визнання державного прапору та ілюструє події документальними фотографіями.

Член-кореспондент НАН України Віктор Жовтянський (Інститут газу НАН України, м. Київ) у статті «НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ: УЧАСТЬ У ДОЛЕНОСНИХ ПОДІЯХ» пригадує факт підняття на Хрещатику національного прапора України задовго до проголошення власне незалежності та про початок відбудови Михайлівського Золотоверхого собору, який став кафедральним собором Православної церкви України.

Україна святкує 30-річчя відновлення своєї незалежності в геополітичній атмосфері, у якій гранично посилилися і загрози, і виклики. Будь-яка країна матиме реальну незалежність лише за умови національної стійкості, продемонстрованої державою та громадянським суспільством. Віце-президент НАН України академік Сергій Пирожков і член-кореспондент НАН України Назіп Хамітов (Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, м. Київ) пропонують своє бачення «ЯК УКРАЇНІ БУТИ СУБ’ЄКТОМ У СВІТІ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ? (Відповідь на директиву В. Путіна «Про історичну єдність росіян та українців»).

Події становлення незалежної України оживають і в матеріалі академіка НАН України Ігоря Мриглода та кандидата фізико-математичних наук Олександра Іванківа (Інститут фізики конденсованих систем НАН України, м. Львів) у статті «НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ: ФЕНОМЕН НАРОДНОЇ РАДИ ТА ДЕЯКІ УРОКИ ВІД ЇЇ ОЧІЛЬНИКА АКАДЕМІКА ЮХНОВСЬКОГО».

Легендарній людині, одному з ідейних творців української незалежності академіку НАН України Івану Дзюбі у липні цього року виповнилося 90 років. Про Івана Дзюбу-науковця написав кандидат філологічних наук Микола Железняк (Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, м. Київ) у публікації «ДОТОРКНУВСЯ ДУШЕЮ ДО УКРАЇНИ», а кандидат юридичних наук, суддя Конституційного суду України у відставці Володимир Кампо присвятив ювіляру статтю «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ЦІННОСТІ».

19 грудня 2020 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського письменника, мислителя, правозахисника і громадського діяча, одного із засновників Української Гельсінської групи Миколи Даниловича Руденка. З цієї нагоди в Києві відбувся урочистий форум, де виступили його колеги зі спогадами, літературознавці, правозахисники, науковці, зокрема Народний депутат України Олександр Сугоняка – «МИКОЛА РУДЕНКО: ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ»; театральний продюсер та режисер Мирослав Гринишин – «ВІЛЬНІ ДУМКИ З ПРИВОДУ ПОШУКУ ІСТИНИ»; доктор фізико-математичних наук Володимир Максимюк (Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, м. Київ) – «ЗАКОН ВСЕСВІТНЬОГО ТЯЖІННЯ У ФОРМІ РАДІУСІВ МОНАД МИКОЛИ РУДЕНКА».

Кандидат фізико-математичних наук, доктор економічних наук Богдан Кияк представив статтю «ТВОРЦІ НАУКОВОЇ СЛАВИ ІНСТИТУТУ ФІЗИКИ НАН УКРАЇНИ». До уваги читачів пропонуються цікаві матеріали: «Олег Сарбей. Перша скрипка Інституту фізики» та «Сергій Рябченко. Перший міністр науки».

Цікавою є розповідь доктора фізико-математичних наук Олега Сарбея (м. Берлін, ФРН) «ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛИСТА» про долю людей, які в 1968 році підписали лист до радянського керівництва з протестом проти політичних переслідувань представників творчої і наукової інтелігенції.

Мистецтво шістдесятників – це свідоцтво незламності людського духу і творчого пориву, стверджує мистецтвознавиця Олена Лодзинська в публікації «СИМВОЛІЗМ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ У БОРОТЬБІ ПРОТИ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ (за матеріалами фондової збірки Музею шістдесятництва)».

У липні цього року виповнилося 90 років академіку НАМН України, члену-кореспонденту НАН України Віталію Кордюму (Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України). Вітання від співробітників цього інституту, редакції та редколегії журналу  «Світогляд» читайте разом із уривками з книги В. Кордюма «ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ В БІОСФЕРІ. І НЕ ТІЛЬКИ».

Мистецтвознавиця Олена Шапіро опублікувала третю частину матеріалів про історію Свято-Михайлівської обителі у Києві «АЗЪ МІХАИЛЪ, ВЫШНАГО ПРЄСТОЛА СЛУЖИТЄЛЬ, ВЪ ЗЛАТОВЕРХОМЪ ХРАМЕ ПРЄБЫВАЮ...» (початок у «Світогляді» №1, 2 за 2021 р.).

Оглядова стаття «ВЕЛЕТ МИСЛІ І ДУХУ. До 200-річчя від дня народження Миколи Гулака» доктора фізико-математичних наук Василя Шендеровського та інженерки відділу теоретичної фізики Олени Полевецької (Інститут фізики НАН України, м. Київ) висвітлює життєвий шлях та незвичайну долю Миколи Гулака – людини енциклопедичних знань, одного з організаторів Кирило-Мефодіївського братства, математика, юриста, орієнталіста, перекладача і філософа, який значну частину свого життя працював у Азербайджані.

Враженнями від цьогорічного Книжкового Арсеналу ділиться редакторка журналу «Світогляд» Євгенія Рябченко у репортажі «КАРТИНКИ З ВИСТАВКИ, АБО РОЗДУМИ ПРО ПОТРЕБУ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ».

Редакція журналу продовжує знайомити читачів із результатами конкурсу наукових фотографій, які в листопаді 2020 року провела «Вікімедіа Україна», в добірці фотографій «ВІКІМЕДІА УКРАЇНА: Конкурс наукових фотографій». У цьому числі журналу представлена категорія «Люди в науці», а саме: три роботи переможців конкурсу – Євгенія Прокопчука про 25-у Українську антарктичну експедицію і В’ячеслава Непрана та Олександра Заклецького про археологічні експедиції Інституту археології НАН України, як і декілька робіт науковців НАН України за вибором Редколегії, а саме Юлії Красиленко (ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»), Ольги Захожай (Головна астрономічна обсерваторія НАН України) та Євгенії Яніш (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України).

За інформацією журналу «Світогляд»